Читати книгу - "Проклятий двір, IVO Андріх"

VII … 89

VIII … 97

Післямова перекладача … 113

Словничок незрозумілих слів … 133

Інформація видавця

Літературно-художнє видання

Іво Андрич

ПРОКЛЯТИЙ ДВІР

З сербської переклав Андрій Любка

Коректорка Руслана Маринич

Обкладинка Анни Стьопіної

Макет Альони Олійник

Підписано до друку 22.09.2020. Формат 84х108 1/32

Умов.-друк. арк. 9,99. Обл.-вид. арк. 10,11.

Видавництво «Книги — ХХІ»

Адреса для листування:

а/с 274, м. Чернівці, 58032, Україна

тел.: +380 (372) 586021, моб. +380 (98) 7150181

[email protected]

books-xxi.com.ua

Свідоцтво про державну реєстрацію

ДК № 5259 від 16.12.2016 р.

Іво Андрич (1897-1975) — найвідоміший сербський письменник, єдиний Нобелівський лауреат з літератури з теренів колишньої Юґославії. Народився в боснійському місті Травник, виростав у Вишеґраді й Сараєві, де став активним учасником радикальної організації «Молода Боснія», один із членів якої убив австрійського престолонаслідника Франца Фердинанда і цим розпочав Першу світову війну. У період міх двома світовими війнами Іво Андрич працював юґославським дипломатом у Румунії, Ватикані, Франції, Іспанії і Третьому Райху. Світову славу здобув завдяки романам •Міст на Драмі», «Травницька хроніка» і «Проклятий двір». Написав дно десятки книжок, його тексти перекладено на всі головні мови світу. Помер і похований у Белграді.

Справжнім дивом є не тільки тематичне багатство цього невеличкого роману — найбільше вражає його архітектоніка, структура розповідних кіл, що накладаються одне на одне. Ми слухаємо історію молодого ченця про його покійного наставника, а вже за мить опиняємося в історії монаха, який потрапив у стамбульську тюрму, щоб за кілька сторінок пірнути у вулички Смирни й зустріти дивакуватого юнака, який закохався в грекиню, а за наступним поворотом фабули пірнути на кілька століть углиб історії й дізнатися про сутичку братів Джема і Баязида. Композиційна довершеність цих оповідей немов затягує нас у вир, і десь посеред книжки ми вже й не розуміємо, про що насправді цей роман і хто в ньому є головним героєм, — це відчуття літературного запаморочення в голові, мов під час танцю дервіша, який поринає в транс.

Примітки до електронної версії

Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником

с. 51: <…> лише не повинна [була на з’являтися] => була з’являтися на вулиці <…>

с. 58: Кадія підвів [голоду] => голову й глянув на нього гостро і з осудом.

с. 76: <…> далі [сів] => слів справа не зрушилася.

с. 81: <…> було [те, фра] => те, що фра Петар чув <…>

с. 85: <…> те, чого [він не досі] => він досі не спромігся зробити <…>

с. 116: <…> майбутній Нобелівський лауреат [публікує 1911-му] => публікує в 1911-му <…>

Примітки

1

Taedium vitae (лат.) — огида до життя (Прим. Авт.)

2

Петар.