Читати книгу - "Сірано де Бержерак"

дам, Блискучі вояки… А на чолі я сам Веду їх уперед,

(виходить наперед, як каже)

подібний Сціпіону, Я Цезар з Цезарів! Додержуйте закону, Мені не помагать, дивитися лишень!  Ну, друзі! Раз, два, три! Гей, двері нав'стіжень!

Воротар одчиняє двері навстіж. Дається бачити закуток мальовничого старого Парижа, осяяного місяцем.

О, гляньте! Наш Париж у маренні втопає, Блакитна ніч над ним у далі йде безкраї, І Сена дзеркалом магічним виграє. От декорації! Артистам простір є! Що ж! Постараємось і відповідно грати!

Всі

До башти Нельської!

Сірано

(стоячи на порозі)

Так!

(повертається до субретки)

Зволили спитати Ви, люба панночко, чому аж сотня там Засіла, де поет іти лиш має сам? На це я відповім, субретонько ласкава, Що той поет – мій друг, і вся у цьому справа!

Виходить. За ним похід – Ліньер, похитуючись, на чолі, актриси під руку з офіцерами, актори, підскакуючи – рушає в ніч при звуках скрипок у мерехтливому сяйві свіч.

Завіса. ДРУГА ДІЯ
ЦУКЕРНЯ ПОЕТІВ

Крамниця Рагyо, кондитера-кухаря, чимале приміщення на розі вулиць Сен-Оноре і Арбр-Сек, що їх широко видно в глибині крізь скляні двері. Вулиці сіріють у першому промінні світанку.

Ліворуч, на передньому плані, конторка із залізним наметом, під котрим висять гуси, качки, білі павичі. У великих фаянсових вазах високі букети з простими квітами, переважно жовтими соняшниками. З того ж боку, на другому плані, величезний камін; перед ним на колосальних таганах, що під кожним з них висить казанок, смажиться на деках усяка печеня.

Праворуч, на передньому плані двері. На другому плані сходи, що ведуть у невеличку залу на антресолях, яку видно крізь одчинені внутрішні віконниці. Там стоїть накритий стіл, світиться невеличка фламандська люстра: це затишна окрема їдальня. Дерев’яна галерея, що становить продовження сходів, веде, очевидно, до інших подібних покоїв.

Посередині приміщення залізний обруч, підійманий за допомогою мотузки; обвішаний дичиною, він становить подобу своєрідної люстри. Під сходами, в їх затінку, червоніють, палаючи, печі. Крутяться рожни. Пірамідами височіє всяка живність. Висять шинки. Ранішня метушня. Снують, штовхаючись, перелякані кухтики, величезні кухарі, дрібненькі пахолки. Море ковпаків з пір’ям півнів та цесарок. Приносять на бляшапих тацях та па івових плетінках солодке тісто, цілі гори печива.

Столи з блюдами й пирогами. Інші столи з стільцями навкруги чекають на одвідувачів. Маленький столик у кутку, що потопає в паперах. Перед відкриттям завіси Рагно сидить біля цього столика і пише.

СЦЕНА І

Рагно, кухарі, потім Ліза. Рагно сидить при столику і пише з натхненним виглядом, числячи на пальцях.

Перший пекар

(несе зготовані ласощі)

Цукати!

Другий пекар

(несе блюдо)

Коржики!

Третій пекар

(з паштетом)

Паштет!

Четвертий пекар

(з мискою)

Сластьони!

П’ятий пекар

(із смаженою птицею,