Читати книгу - "Довірся мені, Альбіна Вишневська"

- Дякую, - вимовив щиро і закрив листівку.

Весь цей час за ними спостерігала Галина Петрівна, вона бачила непідробну радість та інтерес на обличчі онука.

- Юлечко, - звернула до гості жінка і посміхнулася, - проходьте у вітальню, майже всі зібралися.

- Вечір добрий, Галино Петрівно, - привітала жінку і передала торт, щоб його віднесли до холодильника.

Щойно увійшли з Тімом у простору кімнату, Юля здивувалася, побачивши купу людей. Тимофій спритно згладив ситуацію, представивши дівчину своїм родичам. Юля зібралася з духом і доброзичливо віталася з тіткою Олею і дядьком Колею, з їхньою донькою Оленкою, а також з колишньою дружиною Микити, мамою Тіма.

Тая була з новонародженим малюком, який мирно сопів у візочку неподалік крісла, в якому сиділа жінка. Це була приваблива особа: світле волосся, струнка фігура, незважаючи на те, що Тая нещодавно народила.

Юлі хотілося б детальніше розглянути цю саму маму, але не стала. Зате Тім одразу похвалився книгою, яку спритно перехопила Оленка і гортала кожну сторінку, сівши між татом і мамою.

Галина Петрівна ще хвилин десять крутилася на кухні, роблячи останні приготування, а коли до квартири увірвався Микита з величезним букетом та цуценям у руках, гості активно заворушилися. Юля притихла і спостерігала за дією, що розгорнулася.

Чарівний букет троянд був презентований Таї, Микита робив це кожного дня народження сина. Жінка мило посміхнулася і піднесла квіти до обличчя, вдихаючи аромат.

А ось іменинник ледь не верещав від радості, коли йому в руки потрапило премиле цуценя, якого Микита купив синові. Хлопчик давно канючив родичам, що хоче собаку, але все було можливості. Зараз же, погодивши все з Таєю, дійшли висновку, що хлопчик вже може дбати про когось самостійно. Маля помістили в невелику коробку, вимили руки і свято почалося.