Читати книгу - "Океанаріум, Олег Петренко"

Дівчинка підбігла до мами і сказала такі слова:

- Мамо, я бачу тут таку велику рибу і вона плаває туди сюди.

Чому вона на одному місці постійно плаває?

Мама подивися на цей акваріум, подивилася на дівчинку й одразу відповіла:

- Вона тут живе. Обмежена в рухах, бо цей акваріум не такий великий, який їй потрібен. Для такої рибки потрібен великий акваріум, а тут не вистачить місця що поставити такий. Її помістили туди куди вирішили помістити менеджери закладу. Мабуть, вони вирішили, що їй вистачить стільки місця і не помістили в ще більший акваріум.

Дівчинка посміхнулася:

- Напевно, їй самотньо.

Мама дівчинки відповіла:

- Так, напевно, їй самотньо.

Дівчинка:

- Я її розумію. Мабуть, це так, як мої однокласники живуть бідно разом із батьками в одній кімнаті і їм завжди не вистачає місця.

Мама дівчинки:

- Можливо й так, але це не головне скільки і де ти живеш і скільки місця навколо тебе.

Дівчинка підняла голову:

- А що головне?

Мама одразу відповіла:

- Головне - це сім'я і бути щасливим. Тут сім'я цієї рибки. Навколо неї її сім'я і, можливо, їй тут набагато краще і спокійніше, ніж вона б жила в океані.

Дівчинка:

- Це правда.

Вона тут на одному місці постійно плаває і можливо це їй подобається і навколо неї повна безпека. Ні хто їй нічого не зробить і не з'їсть.

Мама:

- Подивися ліворуч. Біля цієї рибки в сусідньому акваріумі лежить на піску великий сом.

Можливо, вони спілкуються між собою і, як я вже помітила, вони іноді один на одного дивляться. Сом подивився на маму дівчинки і тихо про себе сказав:

- Швидше б ніч настала. Хочу гуляти та розважатися, а не слухати різні розмови людей про нас і те, як ми тут живемо. Живемо ми добре і тут нам все подобається. Люди як ви цього не розумієте. Подивіться на нас уважніше. Ми щасливі. Просто трохи після ночі втомилися і хочемо відпочити, а тут ще попереду цілий день розважати людей. Хоч є година поспати перед нічними розвагами. Це вже добре.

Дівчинка подивилася на сома і щось запідозрила:

- Мамо, подивися на сома. Він ніби хоче щось сказати.

Мама подивилася на сома:

- Можливо й так. Він хоче щось сказати цій рибці.

Дівчинка посміхнулася:

- Може вони між собою розмовляють.

Мама:

- Розмовляють, але ми не розуміємо їхньої мови.

Сом подивився на матір дівчинки:

- Ми говоримо вашою звичайною мовою. Ви просто нас не чуєте, і ми не хочемо, щоб ви знали, що ми вміємо розмовляти.

Дівчинка:

- Погано, що ми не розуміємо їхньої мови. Я б хотіла почути те, про що вони говорять. Цікаво було б їх послухати.

Мама:

- Так. Я б також хотіла почути те, про що вони розмовляють, але, на жаль, це звичайні рибки, і вони не можуть розмовляти, все, що вони можуть, - це відкривати рот і випускати бульбашки.

Дівчинка:

- Це погано. Я б хотіла поговорити з рибками.

Мама:

- Вибач, донечко, але це неможливо.

Сом подивився на матір дівчинки:

- Усе ми вміємо і розуміємо.

Дівчинка подивилася на сома:

- Мабуть, це найбільший сом, який знаходиться в цьому океанаріумі. Він живе у своєму акваріумі і йому також сумно. Нікуди не плаває і постійно лежить на одному місці.

Мама дівчинки:

- Йому тут зручно і соми так живуть. Постійно лежать на одному місці. Йому вистачає цього акваріума. Вони далеко не плавають.

Сом почув слова мами дівчинки і тихо з усмішкою сказав:

- Звісно. Ми ще як далеко плаваємо але мені тут зручно. Приємна музика і затишне місце щоб провести життя, а вночі ще хороші танці під водою доповнюють моє сумне і самотнє життя. Це життя краще ніж у вас люди.

Дівчинка:

- Йому мало місця тут.

Сом знову почув слова дівчинки:

- Мені тут вистачає місця. Це ви люди постійно живете в маленьких приміщеннях і завжди хочете, щоб у вас було більше приміщення для життя. Мені цього вистачає. Ваша жага території завжди вам робить незручності в житті, а мені все подобається. Ваша жага більшого приміщення завжди вам приносить у життя незручності та неприємності. Що вам потрібно: Я вас не розумію. Самі собі робите бентежне і не спокійне життя. Мені все подобається.

Дівчинка подивилася на маму:

- Подивися на сома, він постійно лежить на одному місці. Чому люди живуть інакше і постійно плавають по життю і їм завжди ось не подобається?