Читати книгу - "Серце вовка, Дроянда"

Після того, як бій закінчився і натовп заспокоївся, Гарен звернувся до Феша, його голос був глибоким і серйозним.

— Феше, вітаю тебе з твоїм святом, з твоїм Днем народження. Бажаю стати ще сильнішим, ще мудрішим. Ти уже показав свою міць, але я розповім тобі про твою сім'ю.

Феш здивовано подивився на вожака, не розуміючи, куди це веде.

— Твоя сім'я, Феше, — це не прості вовки. Ти походиш від великого роду вождів. Ти — нащадок лінії, що править Кліком. Я став вожаком тільки тому, що ти був ще маленьким, але зараз ти виріс, і час прийшов. Ти маєш силу та права, щоб стати вожаком цієї зграї, коли будеш готовий.

Усі погляди на арені перемістилися на Феша. Він відчував на собі важкість слів Гарена.

— Твоя лінія вождів чекає на тебе, Феше. І коли настане час, тебе підтримають. Ти не один у своїх битвах.

Феш був ошелешений. Він не міг повірити, що його рід настільки великий. Сила та відповідальність, яку несе така роль, здавалися непосильними. Але він знав одне: він не буде один. Він мав Василису поруч, і це надавало йому впевненості.

Василиса підійшла до нього, її погляд був теплим і підтримуючим.

— Ти сильний, Феше. І я знаю, що ти зможеш.

Феш повернувся до Гарена, його очі палають рішучістю.

— Я готовий. Я прийму це і буду вести нашу зграю до нових висот.

Гарен усміхнувся і поставив руку на плечі Феша.

— Я бачу, ти готовий. Тоді вперед, новий лідер Кліка. Ти поважатимеш традиції, але зможеш створити своє.

Натовп, що зібрався на арені, голосно привітав Феша. Сьогодні починався новий етап його життя, і він був готовий зустріти його з гідністю та силою.