Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Нортенгерське абатство 📚 - Українською

Читати книгу - "Нортенгерське абатство"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нортенгерське абатство" автора Джейн Остін. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 31 32 33 ... 67
Перейти на сторінку:
кажучи, серед них не так уже й багато тих, про які я встигла скласти свою думку.

– Їй-бо, у мене їх не більше. Морочити собі голову тим, що мене не стосується, не в моїх правилах. Мій погляд на речі досить простий. Аби, кажу я, була дівчина, яка б мені подобалась, і затишний будиночок на додачу, і що мені до всього іншого? Багатство для мене нічого не значить.

Я впевнений у своєму прибутку, а якщо в неї нічого немає за душею — тим краще.

— Ви маєте рацію. Тут я з вами згодна. Якщо в шлюбі одна сторона має гарні статки, іншій вони ні до чого. Не має значення, кому вони належать, аби тільки родина була забезпечена. Мені огидно, коли одне багатство шукає іншого. Одруження заради грошей, на мою думку, — найжахливіша річ у світі. На все добре. Ми будемо дуже раді бачити вас у Фуллертоні, коли вам буде зручно.

І вона пішла. Усієї його люб’язності не вистачило б на те, щоб затримати її довше. Вона мала повідомити такі важливі новини й підготуватися до такого важливого візиту, що він не зміг би нічого зробити, щоб примусити її залишитись. І Кетрін заквапилася до дверей, залишивши його розмірковувати на самотині про те, як вдало він висловив їй свої почуття і як недвозначно вона його підбадьорила.

Незнайоме їй раніше хвилювання, яке вона відчула, дізнавшись про заручини брата, дало їй привід думати, що розповідь про цю чудову подію справить таке ж саме враження на містера й місіс Аллен. Яке велике розчарування її спіткало! Коли після багатьох вступних слів ця важлива новина була їм повідомлена, виявилося, що вони її передбачили ще тоді, коли брат Кетрін прибув до Бата. Усе, що вони висловили з цього приводу, полягало в побажанні щастя молодим людям, а ще вони сказали про вроду Ізабелли, коли йшлося про джентльмена, і про вдале заміжжя, коли йшлося про леді. Кетрін вбачала в цьому вельми дивну нечутливість. Однак звістка про те, що Джеймс напередодні таємно поїхав до Фуллертона, не залишила місіс Аллен байдужою. Вона не могла спокійно про це думати. Вона безперестанку ремствувала, що від неї приховали його поїздку, шкодувала, що нічого не знала про його наміри, жалкувала, що не бачила його перед від’їздом і не змогла надіслати з ним доземний уклін його батькові й матері і сердечний привіт усьому сімейству Скіннер.

Розділ XVI

Кетрін плекала такі рожеві надії з приводу візиту до Мільсом-стріт, що розчарування мало бути неминучим. І, відповідно, хоча вона була якнайввічливіше прийнята генералом Тілні і люб’язно зустрінута його дочкою, хоча Генрі був удома, а зі сторонніх більше нікого не було, не минуло й кількох годин після її повернення звідти, як вона, перетрусивши свої враження, збагнула, що цей візит не зробив їй такої приємності, якої вона від нього очікувала. Цього дня спілкування з міс Тілні анітрохи не зблизило Кетрін з нею; навпаки, Кетрін уже не відчувала себе з нею так, як раніше. Хоча вона й бачила Генрі Тілні за сприятливих, як ніколи, обставин — під час невимушеної сімейної бесіди, — він ще ніколи не був таким стриманим і мовчазним. І, незважаючи на велику люб’язність їхнього батька, на всі його вияви подяки, гостинність і компліменти, вона відчула полегшення, розпрощавшись з ним. Усе це її спантеличило. Це не могло бути провиною генерала Тілні. Понад усякі сумніви, він був дуже милий і добродушний, і в усіх відношеннях чарівною людиною — адже він був високий на зріст, гарний на вроду й доводився батьком Генрі. Він не міг відповідати за поганий настрій своїх дітей і за те, що її саму не потішило його товариство. Перше, вона сподівалась, пояснювалося випадковістю, а друге вона не могла пояснити нічим, окрім власної недолугості.

Ізабелла, почувши про подробиці візиту, дала інше пояснення:

— Усе це через їхню гордовитість, так, нестерпну пиху і гордовитість!

Подруга давно підозрювала, що ця родина думає про себе бозна-що, а тепер уже в цьому не мала сумніву. Їй ніколи в житті не доводилося чути, щоб хтось поводився так зарозуміло, як міс Тілні! Своєю невихованістю вона не робить честі цьому дому. Так бундючно поводитися зі своєю гостею! Майже не розмовляти з нею!

— Але все було зовсім не так погано, Ізабелло. Ніякої зарозумілості вона не виявляла. І вона була дуже ввічлива.

— О, не захищайте її! А її братик, який так, здавалося, був вами захоплений! Боже мій милий! Ні, деяких людей я не розумію. І що, протягом усього дня він на вас і не поглянув?

— Я б так не сказала. Але він, здавалося, був у поганому настрої.

— Який нечема! Понад усе на світі я ненавиджу непостійність. Благаю вас, моя люба Кетрін, забудьте його. Він вас не вартий.

— Не вартий? Навряд щоб він колись про мене думав.

— Саме це я й хочу сказати. Він ніколи про вас не думав. Яка непостійність! О, він зовсім не такий, як наші брати. Я впевнена, що в Джона надзвичайно постійне серце.

— Але щодо генерала Тілні, можу вас запевнити, що навряд чи хтось був до мене більш люб’язний і виявляв більше уваги. Здавалось, розважити мене й зробити мені приємність було його єдиною турботою.

— О, у ньому я не помітила ніяких вад. Його я не вважаю зарозумілим. Гадаю, він справжній джентльмен. Джон дуже високої думки про нього, а слова Джона…

— Що ж, подивимось, як вони поведуться сьогодні ввечері. Ми зустрінемо їх у залах.

— А мені теж піти?

— Хіба ви не хочете? Мені здавалося, це вже вирішено.

— Якщо для вас це так важливо, я не можу відмовитись. Але не наполягайте, щоб я там веселилася, — серце моє, як ви знаєте, буде перебувати за сорок миль звідси. І, благаю вас, ані слова про танці! Про öå не може бути й мови. Чарльз Годжес, мабуть, страшенно набридатиме мені, але я зумію дати йому відсіч. Десять проти одного, що він здогадається про причину, а саме цього я б хотіла уникнути. Я вимагатиму, щоб він тримав свої здогадки при собі.

Думка Ізабелли про сімейство Тілні не вплинула на подругу: вона знала, що в поведінці брата й сестри не було зарозумілості, і вона не вірила, що в них може бути хоч трохи пихи. І її довіра до них винагородилась цього вечора: вона була зустрінута з тією ж люб’язністю й увагою, що й раніше. Міс Тілні намагалася бути поряд з

1 ... 31 32 33 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нортенгерське абатство», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нортенгерське абатство"