Читати книгу - "Брама"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Лист Шикітея Бакіна до Арітсуна
Моєму славному онукові!
Великою радістю для мене було почути про народження твоєї первістки. Не втрачай надію: я впевнений, що наступною дитиною має бути хлопчик.
Уклінно перепрошую за те, що не міг написати раніше, але розповідати немає що. Можливо, колись я знову полечу в рейс. Без ніг це важко зробити.
Арітсуне, я точно знаю, що можна купити нові ноги. Кілька місяців тому я натрапив на ноги з підходящими тканинами. Проте ціна кусалася! За ці гроші можна придбати Повну Медицину. Ти шанобливий онук, бо вмовляєш мене витратити на це свій капітал. Але я ще не зважився. Надсилаю тобі половину моїх збережень як допомогу моїй правнучці. Якщо я тут помру, то ви разом із твоїми дітьми й твоєю доброчесною дружиною отримаєте всі мої заощадження. Я вирішив, і не вмовляй мене.
Передаю всім трьом низький уклін. Якщо зможеш, надішли мені голограму цвіту вишні — вона скоро розквітне, правда ж? Я тут геть зовсім втратив відчуття домівки!
З любов’ю, Твій дідусьТакож можна одержати премію: сто мільйонів доларів за відкриття позаземної цивілізації, п’ятдесят мільйонів доларів за виявлення корабля гічі, який буде більший за п’ятимісний корабель, мільйон доларів за відкриття населеної планети. Читач може поцікавитися: чому за цілу нову планету платять якийсь там мільйон? Ось у чому річ: ну знайшли ви планету, а що далі? Від перенаселення це не врятує, оскільки найбільший корабель у Брамі може перевезти максимум чотирьох пасажирів та ще пілота. Без нього корабель не повернеться. Тому Корпорація тримає кілька колоній: та, що на Пеггі, процвітає, інші ж ледь животіють. Одначе це не розв’язує проблему двадцяти п’яти мільярдів людських істот, більшість із яких недоїдають.
Для повторного рейсу таких премій не передбачено. А може, ви взагалі не отримаєте жодної; хтозна, можливо, речей, за які обіцяють премії, взагалі не існує.
Дивно, але за вісімнадцять років та дві тисячі рейсів ніхто ще не знайшов слідів розумних істот. Маємо з десяток планет, де є життя плюс понад сто планет, на яких людство теоретично могло б вижити (наприклад, на Марсі чи на Венері). Дехто знаходив сліди минулих цивілізацій, але то були не гічі й не люди. Ну і, певна річ, безпосередньо сувеніри гічі, причому в лабіринтах Венери таких сувенірів було більше, аніж в інших пунктах Усесвіту. Перед тим, як покинути Браму, гічі добряче «підмели» її.
Кляті гічі, навіщо така охайність?
Тому ми вирішили облишити думки про повторні рейси через низьку платню, а також думки про премії за особливі знахідки, оскільки їх годі було запланувати.
Нарешті ми замовкли і перезирнулись. А потім навіть відвернулись одне від одного.
Неважливо, про що ми гомоніли, але летіти ніхто не збирався. Нам було лячно. Клару виснажив її останній рейс, а я навіть не зважився на свій перший.
— Ну, — сказала Клара, встаючи й потягуючись, — піду до казино, можливо, виграю там якісь двійко-трійко баксів. Не хочеш подивитися?
Я похитав головою.
— Краще піду попрацюю, якщо в мене ще є робота.
Ми поцілувалися на прощання біля підйомного троса. На своєму поверсі я помацав її за щиколотку і вийшов. Я був не в дуже гарному настрої. Ми стільки часу намагалися переконати себе, що немає таких рейсів, де нагорода була б варта ризику, що я майже повірив у це.
Звичайно, ми не брали до уваги інші види премій — за небезпеку.
Лише нагальна потреба у грошах може змусити когось полетіти в такий рейс. Так, Корпорація іноді обіцяє винагороду в сумі близько півмільйона для екіпажу, який полетить тим самим рейсом, що ним летів попередній, але не повернувся. Причину такого неповернення пояснюють тим, що з кораблем трапилося лихо, пальне закінчилось абощо. А другий корабель міг би врятувати екіпаж першого (дідька лисого!). Скоріш за все, те, що вбило перший екіпаж, досі там і вб’є другий.
Певний час сума премії становила мільйон, а відтак її підвищили до п’яти мільйонів у випадку зміни налаштувань курсу після запуску.
Причиною зростання суми до п’яти мільйонів була відсутність добровольців, оскільки ніхто не повернувся з тих рейсів. Потім суму премії почали зменшувати, позаяк Корпорація втратила багацько кораблів. Урешті-решт це було суворо заборонено.
Час від часу на кораблі ставили нерідну панель управління з новим потужним комп’ютером, який мав працювати в комбінації з панеллю управління гічі. Утім, ця справа теж виявилася не вартою зусиль.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брама», після закриття браузера.