Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта 📚 - Українською

Читати книгу - "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта"

1 252
0
10.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра" автора Марія Люта. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 31 32 33 ... 139
Перейти на сторінку:

 

- Гліб?.. - Я спробувала обернутися.

 

- Тшш, на неї дивись, - доторкнувся губами моєї потилиці.  - Я спробую тобі допомогти.

 

І тут мене пробрало до кісток, а волосся стало дибки. Щось небезпечне, хиже ніби наближалося до мене ззаду. Я захотіла обернутися, але чоловічі руки  тримали сильно.

 

Дедалі ближче. Ближче. І ось я вже відчуваю подих звіра. Його грудний рик клекоче прямо біля мого вуха, вганяючи мене в жах і одночасно змушуючи тремтіти від захоплення.

 

- Давай же, дівчинко, я на межі...

 

Господи, такий голос... Такий глибокий, оксамитовий. Він будив у мені щось дике, первісне, що теж рвалося на волю. І тут хвиля нестримної сили накрила мене і понесла. Ох.

 

Весь світ раптом заграв новими фарбами, і я нарешті ПОБАЧИЛА.

 

Малятко, Женя, тікала геть із усіх сил і голосно плакала, простягаючи руки до... Дракона!? Величезний ящір стискав у зубах крихітну грудочку шерсті - маленьке вовченя.

 

- Відпусти його! Віддай! - благала дівчинка чудовисько.

 

- Ні, - ящір моторошно засміявся. - Тільки якщо ти підеш зі мною!

 

- Добре! - Раптом погодилася Женя і зробила крок назустріч чудовиську.

 

Сміх дракона став  громоподібним, від нього піднявся вітер і підхопив дівчинку, тягнучи за собою.

 

- Ні, Женю, пручайся! - Що було сили закричала я, відчуваючи, що якщо маля піде ще далі, то назад шляху їй не буде. У реальному світі вона помре. - Женя! Там твоя мама!

 

Дівчинка схаменулася і спробувала підійти до мене, але її ніби відносило течією. Невідома сила тягла її до дракона.

 

- Тримайся, хапайся! - Я простягла руку вперед, намагаючись ухопити дитину. Зроби я крок уперед – і мене понесе також.

 

- Ти нічого не зможеш вдіяти! - глумливо зареготав дракон і дихнув вогнем. Не щоб спалити, а, швидше, щоб ще більше справити враження і налякати.

 

Кого? Мене!?

Можливо, будь я в нормальному стані, то тряслась від жаху і без вогняного шоу. Але ж тут була дитина, яку треба було захистити... І той голос Гліба... У мені знову прокинулась  азартна і дика частина мене, яка будь-яку демонстрацію сили сприймала, як особистий виклик.  Я зустрілася з ящером поглядом. Подивимося!

 

Швидкий ривок, я хапаю Женя за руку і тягну її на себе, міняючись із нею місцями. Щось натяглося, лопнуло... І ось я вже у вирі сили, а дівчинка розплющила очі. Там за Гранню.

 

Чи ні, це я вже за Гранню, а вона у реальному світі.

 

Дракон виглядав здивованим, але моя витівка лише більше підняла йому настрій. Тепер його сміх ніби лунав прямо у моєму черепі:

 

- Оце так сюрприз! Ти мене здивувала, Настя. І, до речі, твій тато шле  тобі привіт.

1 ... 31 32 33 ... 139
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта"