Читати книгу - "Біблія"

4 Серце моє жахалось в мене, і смертний страх обняв мене.

5 Страх і дрожаннє напали на мене, і жах обняв мене.

6 І я сказав: Ой, коли б менї крила, як в голубки! Полетїв би я, і відпочив би.

7 Полинув би я далеко, став би жити в пустинї.

8 Рад би чим скорше втїчи від вітру буйного, від бучі.

9 Запропасти їх, Господи, розрубай на двоє язики їх; бо насильства і сварки бачив я в городї.

10 День і ніч обходять його на мурах його; та в серединї його нещастє і кривда.

11 Роблять пакостї один одному, гнобленнє і зрада не щезають з їх улицї.

12 Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я; та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него;

13 А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий,

14 З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили.

15 Погибіль на них; живцем нехай проваляться під землю, бо пакостї в домівцї їх, в серединї їх.

16 Кличу до Бога, і Господь спасає мене.

17 Вечером і вранцї і в полудень мушу стогнати, і він чує мій голос.

18 Він вибавив душу мою в бою проти мене; було бо їх багацько проти мене.

19 Почує Бог і покорить їх, він на престолї од віку; нема бо в них поправи, не бояться вони Бога.

20 Піднїс руки свої на тих, що спокійно з ним жили; він зложив заповіт свій.

21 Губи його маснїйші, як сметана, а в серцї його війна; гладші слова його над оливу, а вони - обнажені мечі.

22 Спустись на Господа з твоїм оберемком, і він піддержить тебе; не допустить він нїколи, щоб праведник захитався.

23 А ти, Боже, провалиш їх в яму погибелї: люде кровожадні і зрадники не дожиють половини віку свого. Я ж буду вповати на тебе.

Псалтир 56

1 Проводиреві хора: після "Голубка з далеких дубравин"; памятна пісня Давидова, як Филистії зловили його в Гетї. П омилуй мене, Боже, бо розлютився на мене чоловік; день в день нападає на мене, і доскуляє менї.

2 Вороги мої цїлий день лютують; багато бо їх наступає на мене, розбуявшись.

3 В день страху мого я вповаю на тебе!

4 Ради Бога хвалити му слово його: на Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї тїло?

5 Цїлий день зневажають вони слова мої, всї думки їх на зло проти мене.

6 Збираються, ховаються, мої пяти назирають, бо засїли на душу мою.

7 Хиба в беззаконню спастись їм? Відкинь, Боже, у гнїві народи!

8 Блуканнє моє залїчене в тебе. Збери сльози мої в посудину твою; чи не записані вони в тебе?

9 Тодї відступлять вороги мої, в день, коли я покличу; знаю се, що Бог зо мною.

10 В Бозї восхвалю слово, в Господї восхвалю слово.

11 На Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї чоловік?

12 Зо мною, Боже, обіти слюбовані перед тобою, віддам хвалу тобі.

13 Ти бо збавив душу мою від смертї. Чи не спасеш і ніг моїх від спотикання, щоб ходити менї перед Богом в сьвітлї життя сього?

Псалтир 57

1 Проводиреві хора: "Не пропадеш." Давидова памятна пісня, коли втїкав від Саула до печери. П омилуй мене, Боже, помилуй! Бо до тебе прибігає душа моя, і я сховаюсь під тїнню крил твоїх, поки перейде погибіль.

2 До Бога Всевишнього кличу, до Бога, що дає менї долю.

3 Пішли з неба і спаси мене; осороми того, хто наважив на мене. Пішли, Боже, ласку твою і правду.

4 Душа моя між левами: я лежу між людьми, огнем палающими, між синами людськими, котрих зуби - ратища і стріли, а язик їх меч гострий.

5 Прослався, Боже, висше неба; по всїй землї слава твоя!

6 Приготовили сїтку стопам моїм, похилилась душа моя; викопали яму передо мною, самі впали як раз до неї.

7 Підкріпилось моє серце, Боже, серце моє підкріпилось! Заграю і засьпіваю псальми.

8 Пробудися, славо моя! Пробудїтесь, гуслі і псалтиря! Розбуджу я зорю ранню.

9 Буду прославляти тебе, Господи, між людьми; буду сьпівати тобі між народами.

10 Бо звеличилась милість твоя до небес, і під облаки правда твоя.

11 Прослався, Боже, висше неба! По всїй землї нехай буде слава твоя!

Псалтир 58

1 Проводиреві хора: "Не пропадеш!" Давидова памятна пісня. Ч и справдї говорить із вас справедливість, коли ви мовчите? Чи по правдї судите ви, сини людські?

2 Нї, ви творите в серцї несправедливе; насильствами рук ваших торгуєте на землї.

3 Почавши від матернього лона відступили беззаконники: блукають брехуни, як тілько зродила їх мати.

4 Отрута в них, як їдь у змиї, як в гадюки глухої, що зачиняє уші свої,

5 Не слухає голосу знахаря-заклинателя, що добре знає замовляти.

6 Потрощи, Боже, зуби в пелцї їх, виломи, Господи, левчукам челюсти їх.

7 Нехай зчезнуть, як вода розлита! Коли пустить стріли свої, нехай йому отупіють!

8 Нехай будуть йому, як слимак, що лїзе, знемогаючи; бодай би вони, як недорід жіночий, нїколи не бачили сонця!

9 Перше нїм горшки ваші загріються, нехай вітер рознесе тернину, сьвіжу і горючу!

10 Зрадїє праведний, бачивши помсту; він скупає ноги свої в крові беззаконних.

11 І скажуть люде: Є нагорода для праведного; існо, є Бог, що судить на землї.

Псалтир 59

1 Проводиреві хора: "Не пропадеш!" Памятна пісня Давидова, як Саул післав стерегти дім його, щоб вбити його. В изволь мене від ворогів моїх, мій Боже! Оборони мене від тих, що встали проти мене.

2 Визволь мене від тих, що роблять беззаконнє, і спаси мене від кровожадних!

3 Ось бо вони чигають на душу мою; сильні збираються на мене не за переступ мій і