Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Присягнись, що моя, Поліна Ендрі 📚 - Українською

Читати книгу - "Присягнись, що моя, Поліна Ендрі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Присягнись, що моя" автора Поліна Ендрі. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 44
Перейти на сторінку:
25

- Алло, - мій голос штучно бадьорий. Як і "сонячна" погода за вікном. Сонце то грайливо виглядає з-під хмар, то похмуро ховається під густою рухомою масою, немов граючи з моїм настроєм. Здається, незабаром почнеться дощ.

- Елайно, привіт. Ти мені дзвонила, вибач, я не чула, - я чую приглушений сміх Кімберлі та веселий голос Кейна на задньому фоні.

- Елайно, як справи в тебе? Блейк тут тобі привіт передавав, – каже мені Кейн десь на задньому фоні. Серце мимоволі стискується від якихось незрозумілих мені почуттів.

- Що-що?

На тому кінці чуються несхвальний вигук і звуки суперечок.

- Та не слухай його, - голос Кім знову звучить виразно у слухавці. - Він так жартує. Ти як, Ел?

Звичайне питання, на яке я маю дати звичайну відповідь. Але чомусь не виходить. По-хорошому, мені треба як завжди скорчити веселу гримасу, сказати щось жартівливе і легке, але брехати я не звикла.

- У мене все добре, - видихаю я.

Мабуть, доведеться вчитися.

Минуло два тижні, як я поїхала з рідного міста, де провела своє щасливе завдяки батькам дитинство. І ось тепер я знову на нашій з Кім орендованій квартирі, тільки на душі якась порожнеча. Думками я так і лишилася там. Жити з поняттям, що Блейк закоханий у мою подругу, трохи засмучує. Не те, щоб мене це сильно підкосило, я просто не розумію, як можна закохатися в людину, не знаючи її. Він бачив її лише раз у житті. Але, напевно, мені варто зізнатися самій собі, що так, я про нього думаю. Не дивлячись на відстань та відсутність будь-якого спілкування.

- Як твоя робота? Що нового? - голос Кім, як і раніше, легкий і безтурботний. Мені б хотілося відчути знову ці емоції, але поки що не виходить.

- Та нічого особливого, - відподаю я. Сил поцікавитись, як вона сама, вже не вистачає. Останнім часом млявість стала моїм найкращим другом.

- Ел, ти якась без настрою, - насторожено зауважує Кім. - У тебе щось сталося? Це пов'язано із Фредеріком?

Ім'я колишнього обрушується на мене як снігова лавина. Щиро кажучи, я про нього навіть не згадувала. Жодного разу за останні два тижні. З того часу, як Блейк заступився за мене, як справжній чоловік, і врятував від колишнього хлопця. Чомусь здавлює в грудній клітині, варто мені згадати про ту ніч. У мене був далеко не один чоловік, але такого, як Блейк, не було ніколи. Чомусь мені здається, що краще за нього вже й не буде. І це остаточно мене добиває.

- Ми розійшлися, Кім, - мій голос звучить сіро й безнадійно, і це, напевно, змушує Кімберлі думати, що мене так підкосило розставання з Фредеріком. Тоді як на ділі, все зовсім по-іншому. 

Вона тихенько охає в слухавку. Нехай так. Я не можу розповісти правду. Не знаю чому, але зв'язок з Блейком мені здається настільки потаємним, що я не готова ділитися про це навіть з найкращою подругою. Я чую на задньому фоні несильне гудіння і розумію, що вона їде в машині.

Днями Кейн повернувся з відрядження і Кімберлі приголомшила мене новиною – вони тепер разом. Як і колись, п'ять років тому. Я рада за подругу, щиро і всією душею, але на серці чомусь немає тієї звичної безтурботності, яка супроводжувала мене більшу частину мого життя. Я відчуваю, що в мені щось змінилося і на фізичному рівні, і поки що мене не тішать ці зміни.

- Ел ... - вся безтурботність з голосу подруги вмить кудись зникає і в ньому чується неабияка стривоженість. - Хочеш поговорити про це?

- Ні, Кім, вибач. Я хочу побути насамоті.

Я скидаю слухавку і чую, як у вікно стукають перші краплі дощу.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 32 33 34 ... 44
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Присягнись, що моя, Поліна Ендрі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Присягнись, що моя, Поліна Ендрі"