Читати книгу - "Тобі, мій Герою, Люба Ковальчук"

Жовтень.. Мокре листя спадає додолу.
День за днем холодні осінні дощі.
Плаче зі мною навіть природа
І завивають від болю морозні вітри.

Сумує зі мною тиша, сумують дерева,
І стежинка в сльозах, яка до тебе веде,
Кричить серденько, нестерпно хоче до тебе,
Хоче, щоб ти був живий і обійняв так ніжно мене.

Я шепочу: «Прийди».. Серце не вірить.
Болить і чекає все ще тебе.
Я люблю тебе дуже, ніхто ж тебе не замінить.
Навіщо залишив сиротою мене?

Ти забрав шматок серця, поніс за собою,
Так не вистачає на цім світі тебе.
Я була найщасливішою поруч з тобою,
Чому залишив навіки в самотності мене?

09.10.2022