Читати книгу - "Четвертий кут, Владислав Марченков"

— Вони стоять на межі. І навіть не знають, що можуть стати тригерами катастрофи.

— Тригери вже активовані. Залишився останній.

— Перший кут… — прошепотів Роджер. — Хтось із них? Чи… ще нікого?

Aeternum мовчав. Голограма зменшилась. Але чорний сегмент П’єдесталу пульсував. Сильно. Частіше.

— У них є три ключі, — сказав Роджер. — Але двері не відкриються, поки четвертий не вирішить… ким він хоче бути.

У тиші пролунало лише одне слово з глибини системи:

— Воля.

Роджер стискав кулак. Він боявся не поразки — він боявся, що світ просто не обере нічого.

...

Місяці перед першим пробудженням.

Корабель Aeternum був не просто судном. Він був організмом — ковчегом, що дихав крізь панелі і пульсував, коли народжувався новий світ. У спогадах Роджера, він бачив його не як металеву оболонку, а як організм — живий, пульсуючий, здатний створювати цілі світи.

У просторому приміщенні з напівпрозорими стінами, що світилися м’яким білим, Роджер стояв за голографічним пультом. Навколо нього — команда. Всі в однакових костюмах, позначених кольорами кутів. Лише Роджер мав знак, якого не було в жодному протоколі — чорно-сріблястий, відлуння власного задуму. У ті дні він ще світився — не червоним тривоги, а білим очікуванням.

— Завершуємо генетичний блок раси IV, — промовив інженер. — Скаланії. Параметри душевної резонансності стабільні. Вони можуть витримати контакт із Ораксісом.

— А з чим вони не можуть витримати контакт? — кинув інженер з безпекового сектору. — Ви впевнені, що артефакт не зламає носія?
— Скаланії самі і є артефактом, — спокійно відповів Роджер. — Вони знають це.

— Душа завершена, — відповів Роджер. — А механіка?

— Артефакт III — рунічний ключ. Гноми виводяться з параметрами ремісничої домінанти. Когнітивна система структурована. Вони збережуть знання навіть без магії.

— Добре. Коріння?

— Артефакт II — стабільний. Ельфи адаптовані до довгого життя, із вбудованою пам’яттю поколінь. Їхня релігійність і зв’язок з лісами буде природним джерелом енергії.

— А щодо першої точки?

— Ми вже пробували трьох кандидатів, — додав ще один технік. — Всі загинули під час злиття.

— Тому-що вони хотіли бути артефактом, — сказав Роджер. — А не відповіддю.

— Артефакт, що мав би відповідати Динаміці… ще не проявився. Ми не маємо носія

Роджер наблизився до консолі. На екрані — нестабільна лінія. Але Роджеру здалося, що в цьому шумі він бачить силует. Очі. Вони не просили сили. Вони просили права.

— Люди не тримають артефакту. Тому-що артефакт — не предмет, — сказав він повільно. 

Але в глибині душі він боявся, що їхня воля стане їхньою ж погибелью. 

— Їхня сила — в нестабільності. У волі. Якщо ми справді хочемо свободи для них — ми не можемо втручатись. Артефакт не потрібен. Їм потрібен шанс.

Інженер з Енергетичного сектора заперечив:

— Але П’єдестал не стабілізується без чотирьох точок. Скаланії попереджали: без Динаміки він або не запуститься, або зруйнує сам себе.

— І я відкинув їхні слова, — тихо сказав Роджер. — Скаланії благали дати людям артефакт, але я наполіг на волі. І тепер їхня жертва може стати марною.

— П’єдестал — не бог. Він — інструмент. І якщо світ не зможе пройти випробування без штучної опори — то, може, він ще не навчився бути світом. — жорстко додав Роджер.

Він сам підтвердив це рішення. Артефакт I залишився умовним. Той, хто пробудить його — стане або надією, або вироком.

— Ми дали їм три опори. Четверта — в їхніх руках. Коли буде час, вона з’явиться.

Голограма миготіла. Один із секторів залишався нестабільним — наче чекав не сигналу, а відповіді.

— Якщо світ навчиться жити з тінню, — прошепотів Роджер, — То, може, він навчиться і бачити світло.

...

Оглядовий зал Aeternum тьмяно пульсував, мов серце в стані тривоги. Навколо Роджера розгорталась голографічна карта — не звична проекція топографії, а тканина подій: рух армій, сигнали активації, тремтіння артефактних точок.

— Сканування завершено, — промовив голос корабля. — Ферінці мобілізуються. Озброєні гномськими балістами. Поставка зі штампом Даріка.
— Торрік мовчить, — пробурмотів Роджер, — Але його рішення вже вогнем б’ється по траві.

Голограма змінилась — тепер в центрі була фортеця Валеріан. На мурах — арданські лучники. У залі Крон — Елісія з диском, поруч уламок. Обидва артефакти світились — синхронно, мов у передчутті. Пульс. Іще один. І знову.

— Валеріан готується до оборони, — продовжив Aeternum. — Виявлено резонанс трьох артефактів. Повна синхронізація — через 48 годин або раніше.

— А перший контур? — запитав Роджер.

— Не виявлено. Але… зафіксовано варіативний сигнал у зоні табору Ферінців. Не класифіковано. Перешкоди — магічна руна Даріка, часткове гномське екранування.