Читати книгу - "Panicoffski"

249
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Panicoffski" автора Ріо Кундер. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 58
Перейти на сторінку:
віку, а Ларрі навіть став знаменитим актором.

— Знаєш, Освальдо, в мене, коли я була дуже маленька, у Сантосі висів постер Landau Opera над ліжком. А тут ось він — сам живий Гаррі Кент походжає з келихом вина, — прошепотіла Фабі мені до вуха.

— Ага, в мене теж цікавий розвиток подій виходить, Фабі. Двадцять років тому в Україні західна музика була заборонена, тож доводилося бенди записувати на бобинний маґнітофон із румунського радіо. Таким чином я познайомився з гітами Landau Opera — Silver та Untrue. А тепер ось як воно життя повернуло: зараз будемо з Гаррі чаркуватися.

Сказав і тут-таки вхопив Кента під руку.

— Гаррі, як справи, друже? Знайомся, це — Фаб де Роберто, співачка з Бразилії.

— О, дуже приємно, Фаб. Здається, чув твої пісні. У тебе альбом був торік, здається? Ти в Jazz Cafe нещодавно не співала?

— Ні, Гаррі, Фаб там ще не співала, але певен, що вже невдовзі буде. Може, відродиш Landau Opera й візьмеш її до себе?

— Та я б із задоволенням, Патрику, але ти ж знаєш…

— Я не Патрик, Гаррі, я — Панікоффскі, Освальдо Панікоффскі. Чудовий фільм на DVD! Вітаю! Навіює спогади про добрі старі часи. А Томмі, Росса й Стива не очікуєш?

— Та хотів би їх тут бачити. Росс і Стив мають десь підійти пізніше, але Томмі й досі злий на мене. Ні, ну я його де в чому розумію, але сподіваюся, він подорослішає. Росс і Стив уже подорослішали, а Томмі — ще ні.

— Гаррі, я, до речи, був на їхньому ґіґу в Forum п’ять років тому. Було супер. Розігрітий нарід ще за годину до початку ревів і вимагав виконати Silver.

— От я й кажу їм усім: хлопці, давайте знову зберемося разом. Я зроблю все: і кращі зали, і промоцію. Томмі не хоче. Нічого, ще подорослішає.

Тут втрутилася Фабі:

— Недавно чула, що Томмі після повернення на сцену возз’єднаного Дюран-Дюран сказав, що, мовляв, шкодує: не до того бенду потрапив свого часу.

— Власне, Фаб, це якраз те, що я й маю на увазі. Смішно й сумно це все. Людині ж уже 45 років!

— Гаррі, але визнай, що й ти прокрався тоді до Forum на концерт трійці з приклеєною бородою й вусами і десь у куточку стиха підспівував Untrue, — кинув я зненацька. Гаррі мало не вдавився вином, а тоді вибухнув сміхом. Ми реготали теж, потім цокнулися й розпрощалися. Все-таки, що не кажи, за 20 років поступ у житті відбувся в бік від бобінного «Маяка» та постерів над ліжком десь у бразилійському Сантосі, куди (до Сантоса, а можливо, й до того ліжка) треба б колись обов'язково завітати.


Нік викидає коники

Вранці в суботу Освальда розбудив дзвінок на мобільний. На моніторі висвітилося ім'я Фабі. Якесь шосте чуття, якого він так до кінця й не зрозумів, аналізуючи потім, змусило відповісти не звичним: «Фабі» або «Котику», а просто сказати «Гальо». З иншого боку була мовчанка. Панікоффскі гальокнув ще пару разів, аж поки не почув короткі гудки. Відчув: щось не так, і замість того, аби подзвонити назад, набрав смс ламаною портуґальською: «Me ligo? Que quer?» Ясна річ, це для того, аби не зрозумів Нік. Фабі зателефонувала за півгодини. «Вибач. Дзвонила не я, а Нік із мого мобільного. Він поводиться дивно. Я — в книгарні Borders на другому поверсі у кав'ярні. Можеш прийти? Мені треба з тобою поговорити». — «Він дзвонив мені з твого мобільного? Це що, якісь перевірки? Ну нічого собі!» — «Так, перевірка. То ти можеш приїхати?» — «Можу, але відразу скажу тобі: зітри мій номер із записника на мобільному. Краще запам'ятай номер і набирай з голови. Зроби, поки їхатиму. Гаразд?» — «О’кей».

— Він узяв мій мобільний зі столу й почав дивитися адреси. В мене там було збережено кілька твоїх смс. Ти в мене там значишся як Valo. Коли вийшла з душу, він причепився до мене, почав питати, хто такий Валу. Я кажу: знайомий бразилієць, якого ти не знаєш. Тоді він узяв і при мені набрав твій номер. Я стою й думаю: гаразд, коли що, то все йому розповім. Тоді він питає, чи маю я якісь стосунки з кимось, про які він не знає, а знати б слід. Я кажу, не будь дурненьким хлопчиком, заспокойся. Звідки ти це взяв? А він далі й далі править своєї. Нарешті я сказала, що все це мені набридло, й пішла з хати. Освальдо, хочу, щоб ти знав: Нік тебе просто ненавидить. Мені здається, хоча він цього мені (а може, й собі самому) не визнає, але він про нас здогадується. Я боюся, щоб він тобі чогось не заподіяв.

— Кицько, заспокойся. Не бійся за мене. Це — нічого. Все буде гаразд. Послухай, що я тобі скажу. Розслабся і слухай. Ну, ковтни води й заспокойся. Пригорнися до мене. Добре? Так добре? Дивися, перше — це безпека, раз він уже почав гратися у Шерлока Голмса, то ми відповімо методами Пуаро й місс Марпл разом узятих, о’кей? Ну-ну, усміхаєшся? Це добре. Ти вже витерла мене із записничка? Чудово, а я сховаю свій номер. Отак. Тепер, коли дзвонитиму до тебе, він більше не висвітлюватиметься на екрані. А зараз про більш важливе. Я повторю те, що казав тобі колись. Те, що зробив Нік, — це хамство. Розумієш, є таке поняття, як приватність. Особливо тут, у Британії, воно цінується. Ти маєш право на свій простір, куди иншим пхатися — зась. Твій мобільний телефон — це частка приватности, де порпатися не має права НІХТО. Розумієш? Абсолютно ніхто. Дивися, він це зробив лише тому, що

1 ... 32 33 34 ... 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Panicoffski», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Panicoffski"