Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » І день як вимір нашого життя 📚 - Українською

Читати книгу - "І день як вимір нашого життя"

382
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "І день як вимір нашого життя" автора Олександр Васильович Афонін. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 112
Перейти на сторінку:
У повітря зранку полуничний смак, Тільки соловейка не спинить ніяк. Чи стрічає літо радісний співець, Чи не розуміє, що весни кінець? Запахи вирують в отворі вікна, Квітнуть одночасно липа й бузина. У черешень соком налились боки, Не стихає гомін побіля ріки. Тополиним пухом вітерець мете. Так приходить літо – літечко святе. «А він прийшов із вранішньої хмари…»
А він прийшов із вранішньої хмари, Прошелестів від спеки жорстким листям, Пофарбував у темне тротуари Й пішов блукати враз притихлим містом. Його давно вже нам не вистачало Між кам’яниць, що підпирають небо. Та він побризкав дуже-дуже мало, А місту і країні злива треба. Щоб змила всі нашарування бруду, Що вкрив навколо все, немов полива, Бо так втомились жити в ньому люди… Ну, вдар-но, вдар вже, благодатна злива! «Вже ніч давно, а я сиджу, чекаю…»
Вже ніч давно, а я сиджу, чекаю, Коли набридне вам уже гуляти. Хто спать не ляже, тому обіцяю Снів кольорових нині не вмикати! Я неслухняним дядям всім і тьотям Ввімкну лиш чорно-біле попурі, Щоб вони мали на всю ніч роботу У ліжку… Аж до самої зорі. «По Фаренгейту двадцать три… В ночи…»
По Фаренгейту двадцать три… В ночи. Сегодня было днем похолоднее. За столиком мы курим и молчим, А дождь шумит сильнее и сильнее. Он барабанит там, над головой, Стекает вниз и исчезает в лужах. Мы разговор заканчиваем свой, Как, впрочем, и остывший поздний ужин. В вина бокале свет от фонаря Рубиновыми брызгает лучами. Да, вероятно, встретились мы зря, Хоть эту встречу представлял себе ночами. Увижусь, думал, и… И ни-че-го. Усталый взгляд и
1 ... 32 33 34 ... 112
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «І день як вимір нашого життя», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "І день як вимір нашого життя"