Читати книгу - "Стань моїм першим, Адалін Черно"

— Поїдеш до мене? — запитую без прелюдій.

Вони почалися в ресторані й закінчилися біля автомобіля, але я однаково запитую. Можливо, вона мала інші плани на сьогоднішній вечір, а в автомобіль до мене вона сіла з вдячності.

— До тебе? — вона пожвавлюється. Губи облизує й покусує нижню зубами.

— До мене, — киваю. — Не буду приховувати, я кличу тебе не в шахи грати.

Буде добре, якщо вона відмовиться. Обуриться, скаже, що не така й нікуди не поїде, а потім вискочить із машини та грюкне дверима.

— Поїду, — відповідає рішуче.

Я кличу Діму. Назад шляху немає.