Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Поворот долі, Hevi 📚 - Українською

Читати книгу - "Поворот долі, Hevi"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Поворот долі" автора Hevi. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 39
Перейти на сторінку:
20

   Проснулася я щаслива і нарешті якось спокійно на душі. Ми разом з Олегом поснідали і відправилися на роботу. Сподіваюся тепер у нас все буде добре без несподіванок.

   Тільки виїхали зі двору як у Олега задзвонив телефон. Коли він підняв слухавку я побачила по його обличчі, що щось сталося, мабуть я зарано раділа. Обличчя Олега з кожною секундою ставало все більш серйознішим, але він мовчав і нічого не говорив. Що знову сталося, мене просто з'їдала цікавість із середини.

   Нарешті Олег відключив дзвінок і подивився на мене, в його очах я побачила жах.

   - Та, що сталося? Не лякай мене.

   - Аліна розбилася сьогодні на байку зі своїм новим бойфрендом.

   - Який жах, а що тепер буде з малюком?

   - Не знаю, треба повідомити її батькам, вона з ними давно вже не спілкується. Аліна хотіла бути вільною, жити як хотілося, а її батьки дуже суворі люди от вона і втекла від них, подалі від контролю.

   - І що ти будеш робити?

   - Я знаю де вони живуть, поїду до них. Тому вибач я тебе закину на роботу, а сам поїду вирішувати питання з батьками Аліни. Ще треба знайти батька хлопчика.

   - Так, звичайно, тільки тримай мене в курсі. Я б із задоволенням поїхала з тобою, але мусить хтось працювати.

   - Дякую кохана за розуміння.

   Олег привіз мене під будівлю офісу, ми попрощалися і кожен відправився у своєму напрямку.

   Весь день нервувала, дуже переживала як все обернеться для маленького хлопчика. У моїй голові навіть були ідеї всиновити малятко. Він же ж ні в чому не винен, а залишився один. Якщо ніхто не захоче піклуватися про малюка я скажу Олегу, щоб ми його забрали, не знаю чому, але я впевнена, що Олег буде не проти.

   Вже майже в кінці робочого дня написав Олег:

   " Дочекайся мене, скоро буду і поїдемо додому разом".

   Поки він приїхав, я вже остаточно вирішила, що малюка на опікунство держави не віддам, а буду боротися за нього як тільки зможу, щоб забрати .

   - Привіт маленька, як день пройшов? Що тут, все спокійно?

   - Це ти мені розкажи як день пройшов, що там з хлопчиком? Я не віддам його в будинок маляти, давай усиновимо його.

   Випалила все на одному подиху. 

   Олег підійшов і обняв мене:

   - Ще раз переконуюся, що ти неймовірна. Я тебе кохаю. Я теж думав про те, щоб його всиновити, але батьки Аліни заберуть хлопчика. Сказали, що у них крім нього більше нікого не залишилося. 

   - Ти у мене такий молодець. Ну що їдемо додому?

   - Звичайно їдемо, ти знаєш як я за тобою скучив за цілий день?

   - Ні, не знаю, може розкажеш.

   - Я тобі ще й покажу не тільки розкажу.

   - Але спочатку тобі доведеться мене погодувати, а то я так перехвилювалася сьогодні, що зараз би з'їла цілого запеченого кабана.

   - Ну кабана не обіцяю, так як я його ще не вполював, ну і навіть не пробував готувати, тому доведеться нам обійтися чимось простішим. А ще краще пропоную не тратити час на готування, ходіння за продуктами, а одразу піти повечеряти в ресторан. Як тобі ідея?

    - Ні, ти знаєш, я люблю їсти вдома у приватній обстановці.

   Не буду ж я йому говорити, що просто не підходжу йому для таких закладів. Я звичайна дівчина, а туди ходять всі такі супер-пупер леді, пафосно вдіті та розмальовані. Я себе почуваю убого і дуже бідно поруч з усіма. Ресторани, які Олег вибирає мені не підходять по моєму рівні життя, я проста і не заможна. Як на мене краще вдома удвох повечеряти, щоб знову не нарватися на когось з колишніх Олега.

   - Тоді давай замовимо щось додому, що ти хочеш?

   - Ти знаєш, я страшенно хочу суші, так мені захотілося аж здається пахнуть поруч.

   - Все, що захочеш, моя принцесо.

   Олег дістав телефон і зробив замовлення, якраз заки ми будемо їхати додому все повинні приготувати і підвезти. Дійсно класна ідея, не потрібно йти в супермаркет по продукти і нічого не треба готувати. Можна більше часу приділити одне одному.

   - А може якийсь фільм подивимося вечером разом?

   - Ні, ну у мене були на тебе трошки інші плани, але якщо ти наполягаєш то так тому і бути.

    - Я наполягаю.

    - Добре, поки ми їдемо додому, вибирай фільм.

   Ми спустилися на парковку, сіли в машину і вирушили до мене. Дорогою я шукала нам фільм для перегляду, як виявилося смаки на рахунок фільму у нас взагалі не збігаються, тому ми вирішили подивитися мультфільм " Мавка. Лісова пісня", судячи по кількості переглядів має бути щось цікаве.

    Приїхали у двір, припаркувалися і попрямували до входу. Тільки зайшли у квартиру, навіть не встигли роздітися, як задзвонив дзвінок у двері, Олег відчинив, а за дверима стояв хлопчина із служби доставки з нашими суші, Олег розрахувався за замовлення і попрямував на кухню.

    Я швиденько роздіваюся, біжу мию руки і розкладаючись на дивані, чекаю на Олега, який десь так повільно рухається, що мені весь час доводиться його підганяти.

    Нарешті Олег прийшов і всівся біля мене, я увімкнула мультфільм і почала знищувати свої суші із таким захопленням, що аж муркотіла від задоволення.

   Мультфільм був і справді дуже цікавий, мені стало дуже шкода Мавку, я навіть розплакалася, коли їй розбили серце. Вона чимось навіть схожа на мене, я ж теж не розібралася у ситуації, а повірила брехні та засумнівалася в коханому.

   Коли я плакала, Олег мене обнімав і заспокоював:

   - Це ж просто мультфільм, це ж усе не насправді. А ти так плачеш якби хтось помер.

   - Та ну, навіть не говори таких дурниць. Просто Мавку шкода.

  Коли мультфільм нарешті закінчився, я вже була щаслива, от якби так у житті завжди було, щоб добро перемагало зло, але на жаль не завжди так буває, сумно.

   - Все, тепер ми з тобою будемо дивитися тільки комедії. Он як ти плакала від мультфільма, уявляю, що було б від мелодрами. Тому від сьогодні тільки позитив.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 32 33 34 ... 39
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поворот долі, Hevi», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Поворот долі, Hevi"