Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Мій випадковий чоловік, Інна Романова 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій випадковий чоловік, Інна Романова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мій випадковий чоловік" автора Інна Романова. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 46
Перейти на сторінку:

Так, переживала, але ж Паша про нього подбав, чому він злиться?

- Для тебе контракт важливіше людини? - раптово підвищив голос Костя.

- Про що ти говориш? Тебе ж Паша забирав додому. Ніхто тебе не кинув. Я знала, що з тобою все добре, - чому я виправдовуюсь перед ним?! Сам же триста разів повторював все тримати в таємниці!

- Слухай, - продовжила я. - Ти сам такий пункт вніс в контракт, не бажаючи розкривати наші відносини! Нехай про тебе піклуються твої красуні, заради яких ти ховаєш дружину, зрозумів? І я тобі нічого не зобов'язана! Хто тебе змушував так напиватися? - я теж перейшла на крик.

Поклавши руку на серце, мені було прикро, що навіть після 3 місяців нашого подружнього життя, ми не переписали цей чортів контакт! І йому як і раніше хочеться все тримати в секреті.

- Хто мене змушував, ти говориш? !! А хто вчора весь вечір милувався з якимось підаром?! Хто, я тебе питаю! І це порушення контракту, між іншим! - Костя почав кричати на мене.

Ах так?! 

- В якому місці порушення?! Я була в натовпі народу і нічого поганого не робила, зрозумів?! А те що у тебе почуття ревнощів розігралася, так це твої особисті проблеми!

Я більше не хотіла з ним розмовляти, тому розвернулася і попрямувала до своєї кімнати.

- Куди ти йдеш?! Ми ще не договорили!

- Мені нема чого сказати більше. А лаятися і псувати собі настрій я не маю наміру, гнівайся на здоров'я скільки хочеш. У тебе своя правда - у мене своя! - з гуркотом зачинила двері і більше не виходила до глибокої ночі.

 

Весь тиждень ми не розмовляли, наполегливо ігноруючи один одного.

Мені було дуже прикро, але я вирішила нічого не робити, він перший почав пред'являти претензії, нехай перший і йде на мирову.

На тижні Валера мені тричі телефонував і наполегливо пропонував провести вихідні з ним і друзями.

Я не погоджувалася, а в п'ятницю передумала.

А що? Мені 18 років, я повинна з негативом проживати життя через якогось хлопця?

Фігушки з маком!

Буду веселитися і радіти, а він нехай виношує і далі своє невдоволення і образу.

- Олю, - набрала подружку. - Я згодна!

Ввечері сумка була зібрана, настрій бойовий, образ хижої кішечки створений.

Я крутилася перед дзеркалом, оцінюючи чи не перестаралася, у мене завжди так, чим гірше мені, тим краще намагаюся виглядати.

А я чесно переживала через наші розбіжності і затяжну війну.

Раптово додому з'явився чоловік, чому раптово, тому що він раніше 11 вечора останнім часом не приходив.

Він завмер, побачивши мене, і вперше за тиждень заговорив:

- Женю, а ти куди? З сумкою, до того ж, - пильно так на мене подивився.

- Їду з дівчатками та іншими друзями відпочити на вихідних, - вирішила відповісти.

- З якими саме «іншими друзями»? - пішов у наступ Костя.

- З Богданом, Валерою і Полею.

- Нікуди ти не поїдеш з цим Валерою! Я забороняю! - рикнув чоловік

- Ще як поїду! Я твоїх умов контракту не порушую, зрозумів? А все інше не твого розуму справа! Ти хто мені такий, забув? Фіктивний чоловік! Коли ти їздив на гульки, я тобі і слова не говорила, так яке ти маєш право щось забороняти мені? - я кричала на нього, виплескуючи все розчарування, що накопичилось за тиждень.

Він мовчав, тільки дивився на мене...

Так йому й треба! Знайшовся мені, ревнивий чоловік!

Глянула на годинник, скоро під'їде Поля і забере мене, буду виходити.

- Бувай! - взяла сумку, попрощалася з хлопцем і гордо вийшла за двері.

Буду веселиться! І пішло воно все до біса!

 

Вечір пройшов трохи нервово для мене, але в цілому цікаво і приємно.

Оля з Богданом мене дуже радували своїми милими і романтичними стосунками... Вони як голубки, кожну вільну хвилинку проводять разом, він її оберігає, захищає і щиро любить. Ось такими повинні бути здорові відносини!

А не як співає одна блогерша «овердружба - недосекс»... Дике і неприємне поєднання слів, але так точно характеризує нас з Костею...

- Женю, що ти сьогодні така задумлива, - запитує Валера, торкаючись до моєї руки.

Я вимучено посміхнулася і негативно помахала головою:

- Все добре, Валеро, давай підемо фоточок крутяцьких наробимо, готова підтримати тебе в твоїй авантюрі. І як її звати, якщо не секрет? - жартівливо запитала я.

- Гриша, - відповідь мене вразила, звичайно, але я промовчала. 

Все таки, мої припущення підтвердилися, хлопець представник спільноти ЛГБТ.

- А нічого що я дівчина? 

- Я бісексуал, але віддаю перевагу чоловікам. Так що мені підходить і дівчина, і хлопець. Я тебе шокував?

- Трохи, - чесно відповіла хлопцеві.

1 ... 33 34 35 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій випадковий чоловік, Інна Романова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій випадковий чоловік, Інна Романова"