Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Мама для дочки рятівника, Ліліанаа 📚 - Українською

Читати книгу - "Мама для дочки рятівника, Ліліанаа"

245
0
20.04.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мама для дочки рятівника" автора ліліанаа. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 54
Перейти на сторінку:
Розділ 26

Коли я стояла за плитою та готувала пасту на вечерю то я відчула дотик рук на своїй талії. Я була впевнена, що це Картер посміхнувшись я обернулася і злякалася побачивши перед собою Тарло. Я відпихнула його і відійшла.

 - Чого припхався? - стурбовано запитала я.

 - Не бійся крихітко, я ще нічого з тобою не зроблю. Просто даю нагадати, що я так просто не залишу тебе йому. - він посміхнувся і вийшов з кухні, а за тім з дому. Я сіла на стілець і поклала руку на живіт.

 - Малятко, я так боюсь за тебе, що через цього ідіота можеш постраждати ти ще будучи в мене під серцем.. - прошепотіла я і по щоці скотилася сльоза. Я її швидко витерла і повернулася до приготування вечері. 

Доречі я все-таки передумала і вже сьогодні хочу розповісти Картеру про вагітність. Тому коли я після лікарні ще була з Арією то ми пішли в дитячий магазин і купили там пінеточки для новонароджених синього кольору. Я не знаю звідки таке відчуття, але я впевнена, що у нас буде хлопчик. Після повернення додому я підготувала коробочку в яку поклала мішуру на неї збоку позитивний тест на вагітність і ті самі пінеточки. Закривши коробку кришкою, а потім перев'язала стрічкою я віднесла її у нашу кімнату і залишила на комоді.

Нарешті заспокоївшись від візиту Тарло я закінчила з вечерею і чекала свого хлопця. Просидівши декілька годин Картер так і не приїхав, не подзвонив та не написав абсолютно нічого. Я психовано зняла фартух і кинула його на стілець. Я зайшла у нашу кімнату і лягла в ліжко думаючи чому він так довго затримується, він навіть на мої повідомлення та дзвінки не відповідав. Може він знову зустрічається з Самантою задля вирішення проблем через неї. З такими думками я непомітно заснула.

 

Крізь сон я відчула як він притягує мене до себе в обійми. Я притиснулася до нього та вдихнула його аромат.

 - Де ти був? - пошепки запитала я із закритими очима.

 - Вибач Авенні, я мав справи. А телефон сів тому не міг тебе повідомити. - прошепотів він торкаючись кінчиками пальців моєї руки.

 - А я готувала сюрприз для тебе. - тихо сказала я нарешті глянувши на хлопця.

 - Який? Я можу його отримати зараз? - в очах хлопця була зацікавленість і теплота по відношенню до мене. Я вирвалася з його обіймів і підійшла до комоду взявши ту саму коробку. Коли я знову опинилася на ліжку, він сидів та спостерігав за мною, я віддала йому коробку і глянула в його очі.

 - Відкривай. - ледь чутно сказала я.

 - Відкриваю. - прошепотів він і потягнув за стрічку, вона розсипалася навколо коробочки. Він знову глянув на мене, я кивнула мовляв сказала продовжувати. Він повільно зняв кришку коробки і глянув на тест та пінеточки, потім знову глянув на мене. В черговий раз глянув на пінетки і знову на мене, в його очах була радість, щастя, здивування і сльози. Він до останнього стримував сльози поки не здався і не кинувся цілувати моє обличчя тримаючи його руками, я лише голосно засміялася. Він зупинився і глянув в мої очі, він тримав моє обличчя руками не перериваючи поглядів.

 - Найкоханіша моя, ти.. ти справді вагітна? - запитав він ще досі не вірив тому, що побачив.

 - Так, коханий. - я посміхнулася і торкнулася його руки на своєму обличчі та солодко поцілувала в губи.

Ще доволі довго Картер лежав на моїх колінах поклавши руку на мій животик, хлопець ніяк не міг повірити в це і посмішка не сходила з наших обличчь.

 - Як довго ти приховувала це? - запитав він.

 - Нажаль довго, у мене був серйозний ризик зірвання вагітності. Мене хотіли покласти в лікарню, але я відмовилася і мені назначили цілу купу ліків, які я більше місяця приховувала від тебе. А сьогодні я дізналася, що ризику немає і я не змогла далі відкладати і розказала. - відповіла я впустивши руку в його волосся. 

 - Якби ти розказала мені відразу, я б був поряд. Сам би займався Ейворі або трохи частіше відправляв її до мами поки твоя загроза не минула б. - прошепотів він і поцілував мій живіт, я посміхнулася.

 - Це вже немає значення, зараз з нашим малюком все добре і завжди все буде так. - сказала я.

За прихід Тарло я вирішила розказати вже завтра, щоб не псувати настрій ні собі ні Картеру. Чоловік піднявся з моїх колін і ліг збоку знову тримаючи мене в обіймах, так ми і заснули.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 33 34 35 ... 54
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мама для дочки рятівника, Ліліанаа», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мама для дочки рятівника, Ліліанаа"