Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Лице ненависті 📚 - Українською

Читати книгу - "Лице ненависті"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Лице ненависті" автора Віталій Олексійович Коротич. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 51
Перейти на сторінку:
трапляються вони в найнесподіваніших місцях — вздовж шосе, на рівні автомобільних дверцят, щоб можна було розмовляти, не виходячи з автомобіля; на метр від підлоги, щоб інвалід міг телефонувати, не виходячи з коляски. Можна подзвонити з поїзда, з ресторану й зі служби (але в установах висять плакати «Таксофон для приватних бесід встановлено у вестибюлі»); коротше кажучи, телефонний бізнес в Америці дуже потужний і діловитий навіть на перший погляд; за технічною оснащеністю американські телефонні корпорації також перебувають на рівні часу. Втім,, розмовляючи по телефону, слід завжди пам’ятати, що це дорого.

Набравши номер своїх міннесотських приятелів, я спершу почув голос телефоністки: «Вкиньте два долари сорок центів».Запихаючи дрібняки до щілин, я, певно, помилився, бо після паузи телефоністка сказала сердитим голосом: «Не заощаджуйте. Ще чверть долара». І лише після цього з’єднала. Сплачені мною гроші були вартістю лише першої хвилини; надалі я переконувався, що користуватися американськими таксофонами може лише людина, в якої у кожній кишені по дитячій скарбничці, бо з байдужістю добре дресированого папуги телефоністка казала й казала мені, скільки належить вкинути в ненажерливий телефон знову й знову, а коли я на мить забарився — роз’єднала, і довелось починати усе спочатку, з першої хвилини за два сорок...

На телефоні у мене в кімнаті написано, що за кожний дзвінок до мого рахунку буде дописано сорок центів — стільки раніше коштувала пачка сигарет «Кент» або «Мальборо». Однією з причин того, що телефон вам встановлять коли завгодно, є та незаперечна істина, що платити вам за нього доведеться чимало.

Але встановлювати телефон приємно. Подзвоніть з будь- якого автомата до телефонної компанії, продиктуйте адресу, скажіть, скільки ви потребуєте апаратів, якого кольору й типу,— і чекайте. Вас, правда, можуть не попередити, що за кожен додатковий апарат платиться окремо, навіть якщо апарати на одному номері. Хоч за електронними машинами, до яких ви зараз втрапите у залежність, треба пильнувати, бо вони, як усюди, люблять виписувати рахунки не за те, не тим людям і не тоді (до речі, в американців вважається цілком пристойним перевіряти рахунки — рядок за рядком — теле­фонні, ресторанні й усякі інші). Та коли вже телефон у вас з’явився, а платити за нього однаково треба, у вас є нагода оцінити чимало вигадок — від «колект колл», тобто міжміської розмови, рахунок за яку надсилають не тому, хто викликав, а його співрозмовникові, до спеціальних кредитних карток, що вмикають телефон-автомат чи гарантують негайний контакт через телефоністку.

Так чи інакше, в Нью-Йорку телефонів більше, ніж у всій Південній Америці, й вони здатні полегшувати -життя. По телефону можна дістати будь-яку пораду, вислухати свіжий анекдот (це і в нас можна, але в Нью-Йорку є офіційний номер, за яким відгукується людина, яка розповідає бажаючим свіжі анекдоти). Можна подзвонити й вислухати п’ятихвилинний монолог відомого коміка, довідатись, що на сьогодні провіщає ваш гороскоп і який на сьогодні курс акцій. Коротше кажучи, в мене у телефонній книжці список різних служб — від пожежної до тої, що дає поради самогубцям,— займаєблизько тридцяти сторінок. Це не рахуючи маленьких рекламних марочок з номерами таких служб на сторінках, де за абеткою перелічено решту міських телефонів. Так чи інакше, але в мене у телефонній тумбі лежать дві книжки, якими охоплено тільки один район міста, Манхеттен. Книжки ці формату нашого журналу «Україна», і всього у чотирьох томах 6343 різнокольорових сторінки, окрім вставок і додатків. Усе це забите текстом, набраним найдрібнішими на світі шрифтами.

Крім незліченних служб для прихильників усіх на світі релігій, крім бюро прогнозів погоди, довідника цін на продукти, клубу подруг-лесбіянок і ще багато чого іншого, в Нью-Йорку е телефони, за допомогою яких можна замовляти додому все що завгодно — від-молока, горілки, солоних огірків та курячих ніжок до щойно виданих книжок і квитків до кіно. Над багатьма крамницями накреслено телефонні номери: якщо вам ніколи заходити — подзвоніть.

Нью-Йорк переповнено натовпом, але ніхто в тому натовпі штовхатися не любить, телефон не тільки єднає, а й роз’єднує, дозволяючи кожному вирішувати свої справи самостійно і в секреті від інших. Втім, деякі справи можна розсекретити телефоном-таки; у Білому домі є спеціальний номер, через який можна довідатись, який розклад у президента сьогодні. Понад двадцять років тому, коли расисти ще не вбили, а тільки заарештували Мартіна Лютера Кінга, дружина його, Коретта, телефонувала якось по тому номеру так наполегливо, що її таки з’єднали коли не з самим президентом, то з його братом, міністром юстиції Робертом Кеннеді. Згодом Кінг і двоє Кеннеді стрілися, не відаючи,,що жити їм лишилося не так довго; повним ходом працювали інші телефонні лінії та складались інші компанії... В деяких штатах США навіть зброю можна придбати, замовивши її по телефону

Мені здається потрібним порушувати весь час тему надзвичайно важливу — про те, що культура й цивілізація суть не одне й те саме, а винайдення чи то ракети, чи телефонного апарата зовсім не свідчить, що винахід той використовуватиметься виключно добрим людям на радість. В Америці малувато втіх всезагальних, у тому числі й телефонних. Не раз я витримував буркотіння базарного рівня («Ти, радянська свиня, ви ще поскачете...»), доки не попрохав адміністратора запитувати в усіх, хто телефонує до мене, їхні номери — тоді припинили. Кілька разів о другій ночі з великою душевною широтою телефонували знайомі співвітчизники, які працюють в Нью-Йорку, і розмови починалися так само: «Привіт, старий! Що ти зараз робиш?..» (Між іншим, мені часом так само дзвонять і вдома; я вже й гублюся в здогадках, що мені належить робити о другій ночі). Інколи дзвонили мої нові нью-йоркські знайомі—той самий Семен Кац, чи Кравченко (одного разу), або Кет, або викладачі з університетів, чи письменники, з якими доводилося бачитись з різних приводів. Слід сказати, що аме­риканці після цікавої зустрічі, а особливо побувавши в гостях, завжди наступного дня надсилають листа чи телефонують - це дуже приємно. *

Додому я не дзвонив. Ціни було різко підвищено, адміністрація Рейгана в своїх зусиллях щодо руйнування шляхів контакту взялася до перегризання телефонних кабелів — кількість розмов з Радянським Союзом скоротили спершу до 450, а згодом і до .200 на місяць; інколи довго не давали зв’язку навіть співробітникам наших щоденних газет і кореспондентам ТАРС, Так що американський телефон також настроювали супроти мене, і хоч я розумів, .що телефон не винен, ситуація ускладнилася, й ми не виявляли один до одного особливих симпатій.

У місії УРСР при ООН усі телефонні апарати, крім одного, наші, вітчизняного

1 ... 33 34 35 ... 51
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лице ненависті», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лице ненависті"