Читати книгу - "Венді. Факультет світлих., Людмила Черниш"

 - Венді, все добре? - раптово гукнула мене Ріна.

 - Так, - я подивилася на неї, посміхнулася, і почала снідати.

   Хоча весь цей час чітко відчувала, як темні очі стежать за мною. Вони знають, що я сьогодні бачила нове видіння. Що скоро я дізнаюся правду і муситиму зробити вибір. Правильний вибір, очевидний вибір. Який уже й так відомий Ларіону.

 - Тобі б якось визначитися до якого ти факультету належиш і заявити про це, - тихо промовила Сунра. - Інакше навіть мене скоро ці косі погляди доконають, - вона швидко поснідала, і вже була готова вирушати на заняття.

   Ми теж якнайшвидше закінчили трапезу і зникли з їдальні. Хоча, коли я прямувала до виходу, все одно кинула швидкоплинний погляд у бік короля ворожого факультету. Він сидів із холодним виразом обличчя, слідкував за мною, проводжаючи, і наче чогось від мене очікуючи.

   Але опинившись у коридорі, нас одразу ж зустрів Сідрік, він попросив пройти слідом за ним до кабінету деканату. На запитання, що трапилося, він нічого не відповідав, мовляв, усе самі дізнаєтеся, коли прибудемо на місце. Я мовчки крокувала за ними, передчуваючи, що причина саме в мені. Думаєте помилилася? Як би не так.

 - Ну що ж, сідайте, у нас сьогодні буде серйозна розмова, - декан нашого факультету вказав на широкий диван.

   Адже навпроти його столу стояло тільки два крісла, а навпроти широкого дивана одне, куди саме він і розташувався. Ми теж розсілися, і з цікавістю очікували майбутньої розмови. Король нашого факультету пішов, адже своє завдання він виконав. На прощання лише якось розчаровано окинувши мене поглядом.

   Містер Майвіль подивився на нас, і зупинився на мені. Але ж він уже явно знає про те, що трапилося, і про заяву Ларіона. Цікаво, і що ж тепер буде говорити, до чого стане примушувати? Чи так само, як і король темних, дасть право вибору, насправді залишаючи без нього?

 - Для початку поговоримо з вами, - він різко подивився на Ріну, а я просто видихнула. Хоча, розуміла, що зі мною теж пройде якась бесіда.

 - Щось сталося? Я ж нічого ще не встигла накоїти, - тут же розгубилася рудоволоса дівчина, плескаючи чорними віями.

 - Нещодавно на вас було застосовано навіювання, і ви спровокували ланцюжок подій, який втягнув багатьох студентів у неприємності, - і одразу ж покосився на мене.

 - Але ж це не моя вина. Магію Ларіона я б точно не змогла відбити або самостійно скасувати. То чому ж зараз маю через це страждати? - Ріна говорила правильно. І дивно, чому ректор зараз намагається її в чомусь звинуватити.

 - Вам треба обережно обирати друзів і компанії, в які ви потрапляєте, - спершу я подумала, що йдеться про мене. - Я знаю, що вам подобається студент з факультету темних. І саме він посприяв тому, щоб сталося те, з чим ви вже встигли зіткнутися. Ніхто не забороняє спілкуватися зі студентами інших факультетів, головне, не забувати про захист, - ось це новина. Навіть я такого повороту не очікувала.

 - Надалі буду обережнішою, - всього лише відповіла рудоволоса дівчина й опустила голову.

 - Тепер ви двоє, - містер Майвіль перевів погляд на Вімлу та Сунру. Цікаво, а ці двоє, що вже встигли накоїти? - Як думаєте, про що зараз піде розмова? Можливо, самі зізнаєтеся у скоєному? - і знову покосився на мене.

 - Ми нічого поганого не замислювали, - спробувала виправдатися одна із сусідок по кімнаті.

 - Ви намагалися провести серйозний і дуже небезпечний ритуал, піддаючи свою подругу смерті. Ви хоч розумієте, що таким чином могли вбити Венді? - чоловік навіть розлютився.

 - Про що взагалі йдеться? - не витримала я, поцікавившись у подруг.

 - Ми знайшли спосіб, як придушити в тобі магію темних, і посилити магію світлих. Щоб і Ларіон від тебе відчепився, і проблем із факультетами більше не було, - спокійно відповіла Сунра. - Так, визнаю, це дуже небезпечно, але ж...

 - А моєї думки ви не збиралися запитати? Хіба мої побажання не важливі в такому разі? Ріна он теж хоч і під впливом чужої магії, але все ж накоїла купу неприємностей. Мені довелося зіткнутися з Ларіоном віч-на-віч. Ви навіть не знаєте, що я при кожній зустрічі з ним переживаю. Та все моє життя вже котиться зі швидкістю світла в незрозумілому напрямку. Якщо ви вважаєте мене своєю подругою, тоді чому вирішуєте мою долю за мене, абсолютно не питаючи моєї думки? - було дуже прикро і неприємно.

 - Вибач, - парочка вибачилася в один голос. І виходить, Ріна теж нічого не знала про це, бо шоковано витріщила очі.

 - Якщо ви вважаєте, що питання в мене тільки до ваших подруг, тоді даремно, - нарешті декан перейшов і до мене. - Не знаю, чи знали ви раніше ким є і чим володієте. Це хоч і величезна удача, але тут це наче прокляття, бо академія поділена на три факультети, і універсальних студентів у нас немає. А значить і відповідного факультету немає. З вами наодинці ніхто займатися не стане, і стежити за вашим життям теж. Ви належите одразу до трьох різних світів, і кожен із них має право на вас претендувати.

 - До чого ви хилите? - хотілося почути конкретику, а не порожній струс повітря.

 - До того, що вам, юна леді, доведеться зробити вибір. Обрати один факультет, на якому ви навчатиметеся, і не провокувати негатив серед студентів, - прямо відповів містер Майвіль.

 - Але правила академії свідчать, що навіть якщо я й оберу якийсь із факультетів, усе одно належатиму до всіх трьох, - нагадала я.

 - Чому ж? Щойно ви визначитеся, де хочете вчитися, ми з деканами проведемо ритуал, який так прагнули провести ваші подруги. І, так би мовити, відріжемо непотрібні нитки, позбавивши вас приналежності до інших факультетів, - тут же висловився чоловік.

 - Але ж це заборонено робити, - нагадала Сунра й одразу ж опустила погляд.

 - Те, про що ніхто не дізнається, нікому не зашкодить. Ви всі порушили правила академії, всі можете вилетіти звідси, тож мовчки живіть і вчіться далі. Допоможіть зробити вибір своїй подрузі, і всі проблеми скоро вирішаться самі собою. А якщо продовжите наполягати на своєму, тоді всі четверо вирушите додому, або ж кудись іще в гірше місце. На цьому все. У вас є три дні, щоб прийняти рішення, інакше його приймемо ми. Вільні, - чоловік піднявся і підійшов до вікна, вдивляючись у далечінь.