Читати книгу - "Наказано вижити"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Донован тяжко хмикнув:
— А що?! Ідея гарна, маневр відвернення уваги першокласний! По-моєму, ваші партнери в Португалії мають надійні виходи на зовнішньоторговельні організації червоних, туди можна подати витоки інформації на Москву… Це буде питання Гровса і Гувера, а не наше. Я не думаю, що Сталіна дуже цікавитиме дата майбутнього вибуху нашої штуки, але він перш за все замислиться над тим, чому ми від нього так старанно приховували роботу над зброєю, якою можна зламати будь-яку країну… Браво, Дейв, ідея чудова!
…І все-таки, прощаючись, Ленс повторив:
— Мені приємно, що маневр з Гровсом про відвернення уваги здався вам цікавим, Білл, але все одно це паліатив; вирішувати треба — так принаймні звик робити я — раз і назавжди, заздалегідь, кардинально!
На цьому вони й попрощалися.
Те, про що тричі говорив Ленс, начальник американської розвідки заборонив собі повторювати і навіть думати про це; тактику розмови з президентом «дикий Білл» вибудував точно: так, контакти з Вольфом у Берні мали місце; так, це пошук альтернативи — після того, як Канаріс опинився в концентраційному таборі, фельдмаршала Віцлебена Гітлер повісив на дибі, а Гердлера чи то повісив, чи то кинув у підземну тюрму, це необхідність, бо треба безпомилково знати тих, хто протистоїть ідеології більшовизму, особливо в останні дні перед крахом гітлерівського рейху.
Схема розмови була точна, позначена печаттю достоїнства — цього Рузвельт вимагав від усіх своїх співробітників: «Насамперед — достоїнство, яке включає в себе такі поняття, як відповідність вчинків нашій ідеї, гумор, доброта і цілеспрямованість». Ну, а Шредер? А що, коли він почне копати на Шредера? Тоді неминуче стане відомо й те, що він, Донован, покривав Даллеса, коли той рятував активи нациста Шредера в банках світу, добре знаючи все про цю страшну людину, одну з найстрашніших, з якою будь-коли зводило життя когось із американців.
…А Рузвельт, одержавши назавтра коротку пам'ятку Донована, попросив його надіслати шифровку Даллесу з наказом припинити всі переговори з німцями — віднині й назавжди; при цьому президент передав начальникові ВСС копію свого послання російському прем'єрові, попередивши через ад'ютанта, що, «надсилаючи листа Сталіну, написаного на підставі документів ВСС, усю відповідальність він бере на себе, а моральний тягар незручності — якщо він виникне — президент поділить з ним, Донованом…»
«ОСОБИСТО Й СТРОГО СЕКРЕТНО ДЛЯ МАРШАЛА СТАЛІНА
Посол Гарріман сповістив мені про лист, якого він одержав від пана Молотова, відносно перевірки, котру проводить фельдмаршал Александер з приводу повідомлення про можливість капітуляції частини чи всієї німецької армії, що перебуває в Італії. У цьому листі пан Молотов вимагає, щоб у зв'язку з тим, що в цій справі радянські офіцери участі не беруть, перевірку, яку мають проводити в Швейцарії, було негайно припинено.
Я впевнений, що внаслідок непорозуміння факти, причетні до цієї справи, не було викладено Вам правильно. Факти такі.
Кілька днів тому в Швейцарії було одержано непідтверджені відомості про те, що деякі німецькі офіцери розглядали можливість здійснення капітуляції німецьких військ, які протистоять британсько-американським військам в Італії, що перебувають під командуванням фельдмаршала Александера.
Після одержання цих відомостей у Вашінгтоні фельдмаршалові Александеру було дано вказівку відрядити до Швейцарії одного чи кількох офіцерів із його штабу для перевірки точності донесення, і якщо воно виявиться достатньою мірою обіцяючим, то домовитися з будь-якими компетентними німецькими офіцерами про організацію наради з фельдмаршалом Александером у його ставці в Італії з метою обговорення деталей капітуляції. Коли б можна було домовитися про таку нараду, то присутність радянських представників ми, звичайно, вітали б.
Інформацію щодо перевірки цього повідомлення, яку мали провести в Швейцарії, було негайно доведено до відома Радянського Уряду. Потім Вашому Уряду повідомили, що буде дано згоду на присутність радянських офіцерів на нарадах з німецькими офіцерами у фельдмаршала Александера, якщо остаточно домовляться в Берні про таку нараду в Казерті з метою обговорення деталей капітуляції.
Досі спроби наших представників організувати зустріч з німецькими офіцерами не увінчались успіхом, але все-таки здається імовірним, що така зустріч, можлива.
Мій Уряд, як Ви, звичайно, зрозумієте, повинен підтримувати всіх офіцерів діючої армії, командуючих збройними силами союзників, які вважають, що є можливість примусити капітулювати війська противника в їхньому районі. Я зробив би зовсім нерозумно, коли б зайняв якусь іншу позицію чи допустив будь-яке зволікання, внаслідок чого американські збройні сили зазнали б зайвих втрат, котрих можна було б уникнути. Як військова людина, Ви зрозумієте, що конче потрібно швидко діяти, щоб не втратити можливості. Так було б і в тому разі, коли б до Вашого генерала під Кенігсбергом чи Данцігом противник звернувся з білим прапором.
Така капітуляція збройних сил противника не порушує нашого погодженого принципу беззастережної капітуляції і не має в собі ніяких політичних моментів.
Я буду дуже радий при будь-якому обговоренні деталей капітуляції командуючим нашими американськими військами на полі бою скористатися досвідом і порадою будь-кого з Ваших офіцерів, які можуть бути присутні, але я не можу погодитися з тим, щоб припинити вивчення можливості капітуляції в зв'язку з запереченнями, висловленими паном Молотовим з абсолютно незрозумілих для мене причин.
Вважають, що можливість, про яку повідомлялося, багато не дасть, але щоб уникнути непорозуміння, між нашими офіцерами, сподіваюсь, що Ви поясните відповідним радянським службовим, особам бажаність і необхідність того, щоб ми вжили швидких і ефективних дій без усякого зволікання з метою здійснення капітуляції будь-яких ворожих сил, що протистоять американським військам на полі бою.
Я впевнений, що Ви так само поставитесь до цього питання і вживете таких самих дій, коли на радянському фронті виникне така ж можливість.
Ф. Д. РУЗВЕЛЬТ».
Інформація для роздумів — III
(Знову ВСС)
…Полковника радянської розвідки чекіста Максима Максимовича Ісаєва Центр послав з Берна в Берлін ще й тому, що Москві вже давно було відомо про досить дивну поведінку союзників у ставленні до провідних фізиків Європи.
Акуратні допити, що їх проводили американські дослідники, направлені на роботу, в органи розвідки США, викликали певне здивування у тих учених Франції, які вивчали можливості створення нової зброї, побудованої на принципі розщеплення ядра атома.
Жоліо-Кюрі опитували активніше за всіх інших; ставлячись до англо-американців як до бойових союзників по антигітлерівській коаліції, видатний учений охоче обговорив усі питання, а потім, цілком природно, почав сам запитувати; проте американці відповідали гробовим мовчанням.
— Це неетично, — зауважив тоді
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наказано вижити», після закриття браузера.