Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Жінки їхніх чоловіків 📚 - Українською

Читати книгу - "Жінки їхніх чоловіків"

383
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Жінки їхніх чоловіків" автора Софія Юріївна Андрухович. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34
Перейти на сторінку:
ніби збиралася сказати щось неприємне, але мовчала і супилася.

Після сніданку я вийшов курити на балкон, окинув поглядом подвір'я — і раптом похолов від жаху. На шнурках для білизни просто переді мною, прищеплені двома пластмасовими прищіпками, гойдалися рожеві трусики зі слоненятами.

Ліля стала біля мене, прикурила сигарету.

Я знайшла їх біля унітаза, сказала вона. Непросто було відіпрати всю ту кров'яку.

Вона закусила губу, й на очі їй навернулися сльози.

Оце так місячні, прошепотіла за хвилину. Де ти знаходиш таких огидних коханок?…

Ліля кинула сигарету вниз, рвучко повернулася і вийшла з балкона. Я чув, як вона збирається.

Ти потвора! — крикнула вона з передпокою. — Я не просила давати мені всі ті обіцянки!

Двері грюкнули. Я залишився сам.

З балкона я бачив, як Ліля продріботіла подвір'ям на своїх запаморочливих шпильках. Я зняв прищіпки і сховав їх собі до кишені. В цю мить вітер зірвав трусики зі шнурка, і вони, надувшись, як парашут, зависли на гілці дерева, кількома поверхами нижче. Там вони висять і донині.

Так чи інакше — виходу немає. Рано чи пізно за мною прийдуть. Я все зробив вірно. Навіть пакунків з частинами тіла, які прибиваються до берегів, чи згортка з її чорними чобітками, котрий застряг у кущах, я не боюся — нехай спробують позбирати все це докупи, нехай спробують пов'язати це зі мною, тупі нероби. Інша справа — цей поцілунок Юди, труси на дереві. Вони вказують на мене. Як хрест, намальований на дверях. Ось тут, тут він живе, клятий нелюд, кровожерний монстр.

Їхній прихід — справа часу.

Я більше не ходжу на роботу. Виходжу лише, щоб купити їжі. Не відчиняю дверей. Відключив телефон.

Сьогодні мені приснилося, ніби я прийшов до мами на ювілей, зібралося повно гостей, родичів, мої співробітники. Я розмовляю з усіма, ми сміємося, жартуємо. І раптом я повертаю голову і бачу в дзеркалі своє відображення. На мою голову, як дитяча шапочка, натягнені зворушливі трусики з плямами крові.

Навіщо вона це зробила? Якого дідька? Звідкіля стільки ненависті, стільки диявольського бажання зробити мені зле, завдати болю, вдарити якомога образливіше, болючіше та підступніше? Які вони люті, ці жінки, наскільки моторошне та непоясненне їхнє прагнення знищити тебе навіть ціною власного життя — і як пізно я це зрозумів.

Шкода, що це не я вбив її, мою Любу.

1 ... 33 34
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жінки їхніх чоловіків», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Жінки їхніх чоловіків"