Читати книгу - "Небо над Іраном ясне"

Тегерана були незвично порожні, оскільки в нього зліталися глави багатьох десятків мусульманських країн. Перші секретарі компартій колишніх республік СРСР в тому числі. Заходи безпеки були прийняті круті, аж до закриття всіх установ на тиждень, інакше пробки заважали б урочистому проїзду кортежів. Зібрані вирішували проблему ісламської єдності напередодні XXI століття і обдумувати долю своїх країн із загальним населенням понад мільярд людей в світлі прийдешнього торжества іншого мільярда, "золотого". Після приїзду в Москву я помітив, це подія отримала значно менше місця в наших ЗМІ, ніж візит шепелявої голлівудської діви.

        В горах Ельборза, біля яких закінчуються північні передмістя міста, випав сніг, який сліпуче виблискував в косих променях ранкового сонця. Під ясним небом збереглося досить тепла, щоб пощадити розпущені троянди і дозволити поніжитися жителю півночі, який знає, що його чекає години через чотири.

        Думалося про цей, тоді ще майбутній, нарис, про влучний вираз директора Інституту пана Хаміда Ансарі: "Твори і великі діяння імама Рухоллахи Мусав’є Хомейні настільки неосяжні, що спробувати дати уявлення про них в одному нарисі це все одно, що влити в нескінченне море води один глечик". Але, здається у французів, існують й інші вирази - щоб дізнатися смак вина, необов'язково випити цілу бочку. Тут я згадав, що вступаю в суперечність з ісламом, який категорично відкидає споживання зеленого змія. Однак в перській поезії, у Омара Хайяма, наприклад, вино зустрічається, та й містичний поет Хомейні вживав слово "вино", думаю, алегорично.

        Ідеї імама Хомейні, розтікаються по світу, попри всі перешкоди, тому що вони розумні, своєчасні і підтверджені всім життям цього генія революції. Про них роблять доповіді на міжнародних конференціях, намагаються розгадати його харизму і вплив на сучасність.

        Він сказав:

        "Мій заповіт всім мусульманам і знедоленим світу полягає в тому, що ви не повинні сидіти склавши руки і чекати, поки правителі ваших країн чи іноземних держав принесуть вам в дар свободу і незалежність…"

  Тегеран-Москва 1998 г.

ПРОМОВИ ІМАМА ХОМЕЙНІ

ВІД РЕДАКЦІЇ

        Інститут вивчення і публікацій праць імама Хомейні в Тегерані у 1995 році зробив видання антології промов імама, починаючи з 1962 року, під загальною назвою "Каусар". Перший том видання охоплює період з 11 листопада 1962 року по 9 жовтня 1978 року і містить тридцять промов. У другому томі представлені промови, виголошені імамом у Франції за період з 11 жовтня по 11 листопада 1978 роки (34 промови). Підготовлено до друку і третій том промов…

        В даний збірник включені вибрані промови з перших двох томів. Не всі вони, особливо перші, збереглися повністю, тому, мабуть, що в період організації ісламського революційного руху у прихильників імама Хомейні не завжди була записуюча апаратура, і уривки промов відновлені за конспектами. Згодом більшість промов записувалася повністю. Як це часто буває з усним мовленням і публічними виступами, неминучі повтори, яких редакція прагнула уникати, відбираючи лише головні, з її точки зору, промови і намагаючись зберегти ораторські прийоми імама Хомейні, його прагнення зробити свої доводи зрозумілими будь-якому іранцю, який жадібно ловив кожне його слово.

        Тексти промов, по можливості, забезпечені примітками, в яких використовувалися дані іранських і наших видань.

        Промови імама Хомейні, обмежені часовими рамками, природно, є лише далеко неповним відображенням багатющої богословської, наукової, публіцистичної та іншої літературної спадщини імама Хомейні. Передбачається, що наш читач познайомиться зі ще однією книгою імама в серії "Вожді народів. XX століття". Це пояснюється надзвичайним інтересом нашої читаючої публіки, мусульман, фахівців, політологів до фігури, яка відкрила нову сторінку історії не тільки Ірану, але й всього світу. Інтерес цей тим більше виправданий, що творчість імама Хомейні, яка йде врозріз з думками світової продажної преси та телебачення, старанно замовчується, як і його багата біографія.

З ПРОМОВИ ПЕРШОЇ,

        яку він виголосив 11 листопада 1962 року в кумській мечеті Азам перед делегацією ділових людей з Тегерана, паломниками, семінаристами-талібами, учнями, в зв'язку з нав'язуваним урядом законопроектом про провінційні і повітові вибори, а також питання, що надходили в Кум від різних верств населення про ставлення до законопроекту релігійних авторитетів - улемів.

        В ім’я Бога, милостивого і милосердного… тим, хто бере на замітку те, що я змушений сказати, краще передати членам уряду, щоб вони перестали грати на почуттях народу і випробовувати його терпіння. Улеми ісламу не збираються ухилятися від сутички. Якщо уряд думає своїм ухилом та відтягуванням прийняття рішення спустити справу на гальмах, то він помиляється. Спокою з цього приводу не домогтися нічим. Ми говоримо, що іслам в небезпеці. Улеми ісламу не можуть мовчати… ця проблема хвилює не тільки улемів Ірану, але і Іраку, Єгипту, Ємену і всіх інших ісламських країн світу, які на нашому боці.

        Якщо прийде день, коли ми, з вашою допомогою, вирішимо виступити проти уряду, число тих, хто візьме активну участь в цьому, значно перевищить число тут присутніх. В той день натовп народу буде настільки величезним, що йому доведеться зібратися поза містом Кум, де йому не поміститися. Але сказавши це, ми очікуємо, що уряд врахує можливі наслідки і не буде більше відтягувати рішення. Що ж стосується вас, і народу, то вам треба потерпіти ще кілька днів…

З ПРОМОВИ ДРУГОЇ,

яку він виголосив 23 листопада 1962 року в кумському будинку імама Хомейні перед групами ділових людей з Тегерана, студентів і жителів Кума, в зв'язку з народним опором нав'язуваному урядом законопроекту про провінційні і повітові вибори.

        В ім’я Бога, милостивого, милосердного... бути навіть більш наполегливими і твердими в досягненні своїх цілей, ніж раніше. Ми теж тверді. Ця небезпека для нашої релігії нестерпна. Тому мусульмани повинні наполягати на своєму кожен день, поки проблема не буде вирішена.

З ПРОМОВИ ТРЕТЬОЇ,

яку він виголосив 30 листопада 1962 року в кумському будинку імама Хомейні перед діловими людьми та іншими гостями з Тегерану, а також талібами і жителями Кума у зв'язку із затягуванням анулювання урядом законопроекту про провінційні і повітові вибори.

        В ім’я Бога, милостивого, милосердного... хоча зміст телеграми, надісланої улемом Кума здається переконливим, проте, поки про анулювання законопроекту не буде офіційно заявлено в центральних газетах самим недвозначним чином, ми не можемо надавати якогось значення цій телеграмі; і ми сповіщаємо уряд, що якщо він не заявить про анулювання законопроекту у пресі, ми будемо вважати його телеграфне послання неіснуючим і наша боротьба продовжиться…

З ПРОМОВИ П'ЯТОЇ,

яку він виголосив у січні 1963 року перед високопоставленими аятоллами та іншими улемами в Кумі в зв'язку з оголошенням шахським режимом референдуму, покликаним схвалити "Білу революцію".

        В ім’я