Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Антхіл 📚 - Українською

Читати книгу - "Антхіл"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Антхіл" автора Тетяна Тиховська. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 46
Перейти на сторінку:

— Ти ж не в неволю потрапила. Дослухайся свого серця. Якщо воно не радить залишатися — не примушуй себе.

Мар’яна аж тепер запитала батька:

— А чого ти приїхав саме зараз? З весілля ж жодного разу не приїздив, а тут… Це ж не випадково?

Дід підтвердив:

— Ні, не випадково. Гектор мені подзвонив. Сказав, що ти сумуєш за татом, за домом.

Мар’яна додала:

— Він не все тобі розповів…

Дід не дав дочці договорити:

— Звісно, не все. Але він свого досяг — викликав мене і розважив дружину.

Дід помовчав. Потім додав:

— Він кохає тебе. А ти його?

Мар’яна у відповідь мовчала.

Під’їхав автобус. Дід ще раз обійняв дочку й повторив наостанок:

— Дослухайся свого серця.

5

Наближалася пора літніх канікул. Тож у Мар’яни видавалася чималенька відпустка.

Цього разу подружжя відпочинок не обговорювала, а Мар’яна сповістила Гектора як про вирішене питання:

— Я йду в похід в гори, в Карпати.

Гектор отетеріло втупився в дружину. Потім дещо роздратовано сказав:

— Я не питаю, чи можна тебе відмовити. Здогадуюсь, що ні. Але чи не треба було з чоловіком порадитися, наприклад? Та й родині, де ти живеш, не зайве знати, куди ти поділася! Що ти там загубила, в тих горах?

Мар’яна затрималася з відповіддю. То як завжди. Потому твердо проказала:

— Ти правий, загубила. Загубила саму себе. Вже більш ніж два роки я живу не своїм життям, граю не свою роль. То ж я будь що піду, аби віднайти саму себе. А потім повернемося до розмови про родину.

Єва, як узнала про «витівку» Мар’яни, аж ніяк не засмутилася, а вирішила з цього скористатися «на користь сина». Про людське око вона навіть підтримала Мар’яну. Мовляв, їй корисно буде хоч ненадовго змінити клімат, бо виглядає трохи бліденькою.

А сама тим часом зателефонувала Богданові, начебто аби попросити туристичне знаряддя.

Єва була неабияким психологом: Богдан не тільки знайшов все потрібне, а й найближчим часом вже перестрів Мар’яну на вулиці й удавано байдуже сказав:

— Мені тут виокремилися кілька вільних днів. То я б теж охоче полазив по горах. Не візьмеш в свій гурт? Я досвідчений турист! Заразом і тобі допоможу, як буде необхідність.

Мар’яна не підтримала жартівливий тон Богдана. А сказала, напроти, дуже серйозно:

— Ні, Богдане, не хитруй. Ти зі мною не підеш. Мені треба побути наодинці. Я йду не відпочивати, а розібратися зі своїми ж почуттями. Після гір я або залишусь і припиню опиратися родині, що мене прийняла, або поїду від них назавжди.

Богдан спитав настирливо:

— А мені? Можна мені поїхати з тобою?

Мар’яна хитнула головою:

— Не заважай мені прийняти рішення, прошу! Не треба мене квапити.

Єва ж розгорнула іншу операцію щодо Гектора і Лєри.

Якось на роботі вона запросила її до свого кабінету і збуджено повела:

— Все! Схоже, вони остаточно горщики побили! Невістка збирається йти в гори, одна! То не втрачай свій шанс!

Лєра раптом розплакалася:

— Ну скажіть, чим я йому була не пара?

Єва втерла Лєрі сльози медичною серветкою, сказала значуще:

— Так, а тепер витри сльози і побалакаємо як жінка з жінкою. Ти з моїм бовдуром ще хочеш побратися?

— Звісно, хочу! Я ж його кохаю до нестями!

— То ж застосуємо старі жіночі хитрощі: скажеш йому, що ти вагітна.

— Та ми ж…

— Ото тільки не треба запевняти мене, що нічого не було. Було?

— Та всього раз.

— То й добре. Поки його принцеси не буде, зваб його ще раз. В тебе на це два тижні. А решту я беру на себе.

— А як не… — пробелькотіла Лєра.

— А як дитина не зав’яжеться, в мене є його біологічний матеріал. Все зробимо й без нього.

— А як йому шкода буде дружини?

— Та вона сама не залишиться! У неї є черговий лицар, Богдан. І що він в тій Мар’яні знайшов? Худюща, пласка! А він непоганий же хлопець! І закохався в одружену! Уже всім помітно, крім чоловіка! Ну то нам це тільки наруч! Тим гірше буде образа, тим легше його буде втішити.

— А якщо Гектор відмовиться одружуватися?

— Від дитини не відмовиться. Одружитесь, а там покохає.

Але в останній день всі їхні плани було поламано: Гектор вирішив йти разом з дружиною.

В день від’їзду прийшов Богдан. Запропонував Мар’яні допомогти з речами.

Мар’яна злегка посміхнулася:

— Та мені є кому допомогти! З нами вирішив йти Гектор.

Богдан не зміг придушити розчарування:

— Хто?! Отой тюхтій лізтиме в гори? Та тобі його самого доведеться нести на собі!

— У горах всяке буває. Там один другого не кидають.

Гектор, що не знав про розмову дружини з Богданом, щиро запропонував:

— Може, й ти з нами підеш в гори? Мар’яна запевняє, що воно того варте.

Богдан похмуро відповів:

— Ні. Щось мені не кортить.

1 ... 33 34 35 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Антхіл», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Антхіл"