Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Йдемо зі мною, Василино, Ольга Островська 📚 - Українською

Читати книгу - "Йдемо зі мною, Василино, Ольга Островська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Йдемо зі мною, Василино" автора Ольга Островська. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💛 Любовна фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 131
Перейти на сторінку:

– Поки що не знаю точно. Але підозри є. Дай свою руку, – зажадав куард.

Руку я дала. Арід обхопив долонею мій браслет, явно зчитуючи щось. А через хвилину натиснув на камінчик і стягнув прикрасу з мого зап'ястя, наказавши:

– Дай другу.

Вже підозрюючи, в чому каверза, я насилу перекинулася набік і простягла куарду другу руку. Він відразу повторив всі маніпуляції, знявши браслет і з неї.

– Маяк був у твоїх браслетах. Коли вони дезактивовані, він перебуває у сплячому стані, будучи непомітною частиною енергетичного екрана. Натомість коли їх активувати, поглинаючи твою енергію, він дозволяє знайти тебе тому, у кого є відповідний код доступу. Напевно, Кайтан перед своєю смертю встиг поспілкуватися з Хасмієром, давши йому цей код.

В черговий раз зруйнувавши мене морально, Арід прямо в мене на очах стиснув браслети в кулаці, сплющуючи їх настільки легко, ніби вони з фольги зроблені, а не з металу відлиті, поки два обідки не перетворилися на злютовану кособоку кульку.

− Тобі вони більше не знадобляться, − сказав, підводячись на ноги. − Я спробую розібратися, де ми знаходимося і по гарячому сліду відкрити зворотний портал, або хоча б послати сигнал про наше місце перебування. Побудь тут, твоя присутність мене сильно відволікатиме.

І пішов, як і раніше палаючи темрявою і ледве стримуваною люттю, залишивши мене усвідомлювати, у що вилилася моя втеча. І от уже, мабуть, годину, або навіть півтори усвідомлюю, поки Арід, вдаючи з себе статую, стоїть і світиться на пагорбі, в який врізався наш вагончик, і намагається нас звідси витягнути своїми куардівськими методами.

За цей час я вже встигла і більш-менш фізично прийти до тями, і озирнутися навколо, і зібрати в купу все, що вціліло з моїх речей з припасами, які були в сумці, і… знайти на підлозі вагона лист Солі, що якимось дивом вцілів і ніде не загубився.

Знайшовши записку, я вже нічого не могла робити, поки не прочитала її. А потім ще раз, і ще. Величезне, всепоглинуще полегшення від того, що Соля жива, і з нею, здається, все гаразд, на деякий час заглушило в мені муки совісті, але тепер вони повернулися з новою силою.

1 ... 33 34 35 ... 131
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Йдемо зі мною, Василино, Ольга Островська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Йдемо зі мною, Василино, Ольга Островська"