Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Сабіт. Її перевертень, Влада Калина 📚 - Українською

Читати книгу - "Сабіт. Її перевертень, Влада Калина"

655
0
03.09.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сабіт. Її перевертень" автора Влада Калина. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 53
Перейти на сторінку:
Розділ 18

Дана

Все ще не могла прийти до тями після того, що сталося. Я так і незрозуміла, Сабіт розізлився на мене, чи ні? Вискочив, як кип'ятком ошпарений, залишивши мене одну. Я відчувала себе останньою дурепою та ідіоткою. В такому ганебному становищі я ще не була. Я взагалі то не про такий секс мріяла.

А де ніжність?! Та кого я запитую! Яка в біса ніжність, він же ж дикий, як той звір. Невихований грубіян. Його тигр і то мабуть більший інтелігент… Доречі, а що робить його тигр в моїй кімнаті?

Господи, він мене нараз з'їсть!

Добре, що я не спала. Просто не могла очей заплющити. В голову все Шаман ліз. 

Добре, що не встигла заснути, інакше б не побачила, як цей демон полосатий лапою відкрив двері до моєї кімнати.

"Він, що дресирований?!"

Зі страху підскочила, та підійшла до підвіконня. Вікно було відчинене, але на ньому москітна сітка. Я її подушкою видавила і вона полетіла десь на вулицю.

В довжилезній сукні, яку мені Марина принесла, спробувала вилізти на підвіконня. То і діло, що поглядала на тигра. А він гад, ніби грався зміною. Йшов помалу і гарчав. Добре, що відразу не накинувся.

"Другий поверх. Якщо стрибну, то не вб'юся… мабуть. Боже, я ж висоти боюсь!"

Хотіла кликати на допомогу, але, подумала, якщо крикну, то цей тигр ще рване з місця та накинеться.

 - Ти б йшов звідси. Чуєш? Іди до свого господаря, чи до Жорика. Він мабуть шукає тебе, - розмовляла з тигром, стоючи на підвіконні. - Я не смачна. Мене не можна їсти. В мене самі кістки! - Глянула на вулицю, вниз. Ледь в очах не потемніло. Невже доведеться стрибати?

Присіла. Стрибати стоючи наміру не було. Ще ноги собі переломаю. Вирішила, що до землі буде ближче стрибати, якщо ухвачусь руками за підвіконня. Так і зробила… тільки відразу пожаліла про це. Стрибати передумала. Злякалася.

Поки трималася із останніх сил, то цей тигр накинувся на мої руки і я зпереляку заверещала і відпустила підвіконня. Але в останню секунду хтось впіймав мене за зап'ястя.

 - Не бійся, це я, - підняла голову та побачила усмішку Сабіта. Чорт, яж думала, що то лаписька тигра. Да, у страха очі великі.

Шаман дістав мене з того світу… добре, не з того світу, просто дістав мене з вулиці, перекинув через вікно, і я впала прямо на нього, а він на підлогу.

 - Де тигр? - це все, що мене хвилювало на той момент. Я навіть спочатку і не помітила, що Шаман оголений, тільки в одному рушнику.

- В твоїй ванній, - спокійно відповів. Я все ще лежала на ньому і чула, як б'ється його серце, крізь цей накачений торс. А моє, так взагалі мабуть полетіло з другого поверху разом за москітною сіткою. - Мабуть рушники шматує, це його улюблена іграшка.

- Як це в моїй ванній кімнаті?! - смикнулась щоб підвестися, але Сабіт притис до себе, обійнявши за спину.

- Він сам туди зайшов. То я і зачинив його там, - пальцями забрав з мого обличчя пасмо волосся, що звісало.

- Ну, тоді… хай краще шматує рушники ніж мене. Доречі, як ти тут опинився?

- Почув твій сигнал про допомогу. Навіть вдягтися не встиг. Тільки з душу вийшов.

- Який ще сигнал?!

- Москітна сітка випала з твого вікна. Зрозумів, що щось не те… ще й Шараман зник з моєї кімнати.

- То ти прибіг рятувати мене?!

- Щось таке.

- Гаразд. Я вже врятована, тож відпусти.

- Ні.

- Ні?!... Ти… - я не знала, що казати. Я знала тільки те, що знову хотіла його. Сильно хотіла. Почала витрішатися на губи Шамана, та відчула, що під моїми стегнами, стало твердувато.

"Боже, він збуджений."

-Поцілуй мене, - просила я, ні, я благала про це. 

Сабіт примружився, а потім поцілував. Не грубо, як він вміє. Ніжно. Його губи ледве торкалися моїх. Це був легкий поцілунок.

-Ми годину тому займалися сексом, - говорив на одному подиху, тримаючи моє обличчя в своїх руках. - А я ще хочу. - Замовк ковтнувши слину. Зазирнув мені в очі. Я так зрозуміла, що чекав відповіді, а точніше дозволу. Мого дозволу. В ту секунду, мені дійшло те, що Сабіт не хотів брати силою. Не хотів. Значить він не така вже й скотина.

- І я… я теж хочу, - прошепотіла йому в рот, прикусивши його нижню губу. Це було для мене дико, еротично, солодко і водночас страшно.

- Ти зводиш мене з розуму, - тепер Шаман поцілував мене по справжньому. Кусаючи губи до крові.

Його долоня владно лягла на мої груди і легенько стиснула. Великий палець торкнувся соска і трохи потер. Цей дотик був настільки чутливим, що я відкрила рота від задоволення. Потім, Шаман зняв брительку сукні з мого плеча, і мої груди випали йому на торс. Він тихо посміхнувся, а я покрасніла.

-Зараз буде все по інакшому, - сказав, та почав пестити сосок, втягнувши в рот.

Це було так приємно, що мені хотілося кричати, і благати його, щоб не зупинявся. Дотик його губ, такий ніжний, чутливий. Мене почало мало не судомити від насолоди, сорому, і бажання отримати більше. Сама не розуміла, чому із губ зривався стогін.

Сабіт за секунду, опинився зверху, а я під ним. Він вміло і швидко зняв з мене сукню, та із себе рушника. Я відчувала, як його член майже входить в мене. Майже! Просто, він нахабно рухався вгору і вниз, проникаючи між складками плоті, в найчутливішому місці. 

- Ще рано, - прохрипів, продовжуючи мучити. Він цілував мене… всю. Шию, проводив по ній язиком, від вуха і до низу. До ключиці, до грудей, до живота. Я вигиналася під ним, забувши про сором. Здавалась, що ми закохана парочка, яка вже досить давно разом. І ця парочка без комплексів.

- Може буде ще трохи боляче… але я… намагатимусь бути ніжним, - не встиг сказати, а я не встигла зрозуміти, що він мав на увазі. Як Шаман увійшов в мене. Тепер уже, він робив це поступово. Постійно дивлячись в мої очі, на мою реакцію.

Мені ще трохи нило там. Трішки. Але це того варте. Сабіт вартий всього болю, що є на світі. Я… я зрозуміла, що ладна життя за нього віддати. Особливо, коли він так торкається мене, так пестить.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 33 34 35 ... 53
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сабіт. Її перевертень, Влада Калина», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сабіт. Її перевертень, Влада Калина"