Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

розвитку і функціонування оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів; державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі; сприяння конкуренції у сфері виробництва електричної енергії, постачання електричної енергії та газу, видобутку газу та нафти, зберігання та реалізації газу, нафти і нафтопродуктів; забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі; забезпечення ефективності функціонування товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб’єктів природних монополій та споживачів їх товарів і послуг; захист прав споживачів електричної і теплової енергії, газу, нафти і нафтопродуктів; розроблення і затвердження правил користування електричною енергією та газом; координація діяльності державних органів у питаннях регулювання ринків енергоносіїв; видача суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на виробництво електричної енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (ліцензійними умовами), передачу та постачання електричної енергії, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності зі зберігання природного газу (ліцензійними умовами), і постачання природного газу, транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; контроль за додержанням ліцензіатами умов здійснення ліцензованої діяльності.

Комісія має право:

1) у разі виявлення порушення умов та правил ліцензованої діяльності зупиняти або анулювати дію ліцензії відповідно до законодавства;

2) погоджувати в межах своєї компетенції договір між членами оптового ринку електричної енергії України та спеціалізоване програмне забезпечення, що застосовується на оптовому ринку електроенергії;

3) одержувати в установленому порядку безоплатно від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

4) створювати відповідно до законодавства позабюджетні фонди для сприяння функціонуванню та розвитку ринків, що регулюються Комісією;

5) залучати вчених та спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розроблення проектів, проведення консультацій та експертиз;

6) створювати госпрозрахункові підрозділи;

7) доступу на територію споживача під час перевірки виконання умов угод щодо користування електроенергією та газом і захисту прав споживачів;

8) здійснювати контроль за якістю послуг організацій, що постачають електроенергію та газ, для яких це передбачено тарифом, згідно з правилами користування електричною енергією та газом;

9) встановлювати в межах своїх повноважень обов’язкові для суб’єктів підпри­ємницької діяльності, які отримують ліцензії, нормативи достатності власних коштів, інші показники та вимоги, що обмежують ризики з операцій на оптовому ринку електроенергії, ринках природного і нафтового газу, нафти та нафтопродуктів.

Комісія під час виконання покладених на неї функцій взаємодіє з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав, міжнародними організаціями з питань, віднесених до її компетенції. Діяльність Комісії забезпечує робочий апарат, який складається з центрального апарату та територіальних підрозділів. Територіальні підрозділи Комісії діють на основі положення, що затверджується Головою Комісії.

Розділ IV ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Глава 18 Основні положення
Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення

Завданнями провадження в справах про адміністративні право­порушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

[У статтю 245 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Провадження в справах здійснюється на засадах суворого додержання законності і принципів презумпції невинності, що встановлює: особа вважається невинною доти, доки протилежне не буде доведено і зафіксовано у встановленому законом порядку. Ця стаття закріплює принципи, характерні для всього адміністративного процесу.

Обставини кожної справи повинні бути з’ясовані своєчасно, всебічно, повно та об’єктивно. Своєчасність вимагає з’ясовування усіх обставин справи в якнайкоротші строки. Визначення конкретних, порівняно невеликих строків розгляду та вирішення адміністративних справ слугує, з одного боку, для виключення зволікання, а з іншого - для впорядкування руху справи, введення процесу в певні часові рамки. Певним гарантом своєчасності є встановлення строків давності для виконання постанови. Всебічність, повнота та об’єктивність мають на меті виключення проявів суб’єктивізму, упередженості, однобічності при провадженні. Ці принципи покликані забезпечити встановлення та оцінку реальних фактів, які мають значення для прийняття обґрунтованого рішення у конкретній адміністративній справі. До того ж Кодекс встановлює перелік обставин, які необхідно обов’язково з’ясувати (ст. 280 КпАП).

Ще одним дуже важливим принципом є додержання законності при вирішенні справи. Цей принцип закріплено у Конституції України та ст. 7 КпАП. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Уповноважені особи зобов’язані діяти лише на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Мета накладення адміністративного стягнення закріплена у ст. 23 КпАП. Для її досягнення постанову про накладення адміністративного стягнення обов’язково повинно бути виконано, інакше взагалі немає ніякого сенсу у провадженні. Тому завданням адміністративного процесу є забезпечення виконання винесеної постанови.

Як відомо, у будь-якої події є причини та умови, за відсутності яких подія могла б і не відбутися. Для запобігання вчиненню правопорушень необхідно виявляти ці причини та умови задля подальшого їх усунення шляхом внесення відповідним органам, громадським організаціям, посадовим особам пропозицій щодо вжиття відповідних заходів (ст. 282 КпАП).

При здійсненні органами і посадовими особами провадження в справах про адміністративні правопорушення важливим є такий вплив