Читати книгу - "Ripple System, Kyle Kirrin"

Це був чудовий момент — холодний вітер, адреналін, усвідомлення того, що я нарешті потрапив туди, куди цілився весь цей час, — але потім з-за блукаючої хмари вискочив зелений місяць, і Френк почав гарчати.

,

Хвилин через п'ять у мене вибігли дахи, щоб піднятися, тому я доповз до краю найближчої споруди, тримаючись низько, щоб максимально приховати табличку з іменем.

.

Я надіслав Хаусу коротке повідомлення, щоб отримати оновлення.

:

Її новини були неоднозначними: вона не змогла потрапити на територію, яка оточувала справжні палаци королів, не кажучи вже про самі споруди.

.

Але вона знайшла сад, захований у задній частині Королівського приходу, де кілька високих пальм росли неподалік від високого залізного паркану, що оточував комплекс і де охоронці патрулювали, але не стояли.

.

І, судячи з усього, маєток Везувіана знаходився прямо по той бік паркану.

.

Я відступив на один дах назад, потім продовжив повільний перехід від будівлі до будівлі, обповзаючи навколо королівських будинків до саду, роблячи все можливе, щоб не потрапляти в поле зору.

, - .

Я дійшов до садів і швидко помітив Хауса на вулиці під собою, який лежав на лавці і спостерігав, як добре одягнені приходять і йдуть.

Сад вимальовувався через дорогу, відгороджений стіною яскраво-зелених живоплотів, які мали бути двадцять футів заввишки.

, - , .

Праворуч від Хауса був вхід, і хоча заможні на вигляд проходили між двома охоронцями, які без проблем обходили пролом з флангу, я сумнівався, що нам пощастить так само.

.

Я відправив Хаус ще одне повідомлення і попросив її створити диверсію, щоб я міг пробратися і краще роздивитися.

, .

Вона встала, підійшла до двох охоронців з високо піднятою головою, а потім зупинилася на кілька футів. Потім вона підняла обидві руки в повітря і помахала ними.

?

О, чоловіче, сказав Френк. Чим вона зараз займається?

Так, сказав я. Я просто помилився, чи не так?

Один з охоронців кинув голову на Хауса, а потім вдарив ліктем свого напарника.

!

Відволікання! — сказала Хаус так голосно, що її голос рознісся вулицею, і кілька голів повернулися в її бік.

.

Я зробив фейспалм.

.

Гадаю, мені слід було б бути трохи відвертішим у тому, як відволікти охоронців.

! .

Витоку! — вигукнув Хаус.

? .

Що ти робиш? – розповів один з охоронців.

!

Червоний оселедець!

.

Стримайте свій голос, інакше ми вас видалимо, сказав інший. Вже пізно.

Хаус опустила руки в боки, і від неї надійшло повідомлення із запитанням, чи вдалося відволіктися.

,

Чесно кажучи, за словами Френка, їй цілком вдалося привернути їхню увагу.

Що вона зробила, я сказав. Я сказав їй спробувати ще раз, але додав, що хочу, щоб вона втягнула їх обох у розмову за допомогою репліки, яка привернула б їхню увагу і утримувала її достатньо довго, щоб вона відвела їх геть.

.

Хаус опустила руки в боки і підійшла на кілька кроків ближче до охоронців.

.

Я намагався зв'язатися з вами щодо розширеної гарантії на ваш автомобіль.

Я застогнав, а потім засміявся.

.

Відштовхніться, сказав один з охоронців. Останнє попередження.

.

Я написав Хаусу, що вона добре впоралася, і направив її назад на лавку.

За словами одного з охоронців, дивак Фрікен змусив її трохи задерев'яніти, коли вона відступала, що було боляче бачити.

.

Хаус повернувся до лавки і впав на неї.

.

Так, сказав охоронець. Люди Везуві – найгірші.

Гаразд, Френк, сказав я. Новий план. Я думаю, що цей вам сподобається набагато більше.

Я засунув один зі своїх пістолетів за спину і накрутив , бажаючи якнайкраще приховати світло.

? .

Гармати палають? – сказав Френк.

.

Ні.

.

Ви дійсно один із тих людей, які насправді використовують стелс у стелс-місіях.

?

Що?

Знаєте, ті квести, які на кшталт, прокрадаються через фабрику, підморгують.

Ми цього не робимо. Нам потрібно пробратися всередину.

Я маю на увазі, що мета полягає в тому, щоб вас ніхто не бачив, чи не так? Хіба смерть усіх не призводить до того самого?

, .

Звичайно, але це також залишило б близько тридцяти тіл позаду посеред міста, яке ми намагаємося покращити.

.

Я не бачу у вашому сенсі.

,

Я похитав головою, трохи відсахнувся, а потім націлився на металевий сміттєвий бак, що стояв у провулку, що пролягав під мною і подалі від мене.

Я випустив тепер уже перезаряджений затвор, і снаряд вибухнув об банку яскравим спалахом золотого світла.

.

Бляшанка відскочила по алеї і наробила ще більшого шуму, ніж я очікував.

Охоронці обмінялися швидкими поглядами, потім витягли зброю і кинулися в провулок.

.

Я зісковзнув з даху і вдарився об землю. Будинок, в якому ми знаходимося.

.

Вона зіскочила з лавки і впала поруч зі мною. Дерева, про які йде мова, знаходяться ліворуч, приблизно на півдорозі до саду.

Я схопив зброю в кобуру і зигзагами прошмигнув через живоплоти, намагаючись трохи віддалитися від нас охоронців.

, - .

Живоплоти були високі, а проходи між ними були напрочуд схожі — наче ми потрапили в лабіринт, — і я починав хвилюватися, що добре зрозумів нас і по-справжньому обернувся, коли стежка, як і багато хто до неї, вела до ряду дерев, які вибрав Хаус, трійці пологих пальм, що майоріли на вітрі, а за ними високі залізні ворота.

.

Але шум бурхливої води привернув мою увагу за межі долонь.

, -

Я зазирнув трохи далі темною стежкою і помітив масивно прикрашений триярусний фонтан у задній частині саду, захований у дальньому кутку.

Басейн був завглибшки два-три фути і був оточений мармуровими статуями, в яких трималися музичні інструменти, а вода струменіла з кінчиків їхніх флейт і арф.

Але що мене дійсно турбувало, так це добре одягнені , які сиділи навколо нього у своїх чистих білих шатах, своїх різнокольорових шовках.

Ніхто з них навіть не звертав уваги на воду. Для них це була просто прикраса, розкіш, гарне місце, куди можна прийти і відпочити. Я озирнувся, побачивши зелений сад новими очима.

Живоплоти, дерева, квіти, які розпускалися в цьому мініатюрному оазисі, коли люди розбивали табір у гарячих пісках за стінами міста, буквально вмираючи, щоб випити.

, .

Частина мене хотіла підірвати цю чортову штуку, і, судячи з делікатного вигляду кам'яної кладки, я сумнівалася, що це буде важко. Але витрачання всієї цієї води нікому не допоможе.

Охоронці огинають фонтан