Читати книгу - "Вибрані твори"

Скрипник Микола (1872-1933) — професійний революціонер, державний і політичний діяч. Один із засновників КП(б)У, з 1920 р. — член ЦК. У 1918 р. — завідувач відділу боротьби з контрреволюцією ВЧК у Москві. Постійно в Україні з 1920 р. — народний комісар внутрішніх справ (1921-1922), народний комісар юстиції (1922-1927), з березня 1927 до лютого 1933 р. — народний комісар освіти, а в останні місяці перед самогубством — голова Держплану та заступник голови Раднаркому УСРР. Активно виступав за впровадження українізації.

Затонський Володимир (1888-1938) — державний і партійний діяч, один з організаторів КП(б)У. Нарком освіти УСРР (1923; 1933 1938), у 1924-1926 рр. — голова політичного управління і член революційно-військової ради Українського Військового Округу. Репресований.

Гринько Григорій (1890-1938) — політичний і державний діяч. Провадив переговори з Комінтерном про визнання УПСР-боротьбистів за його єдину українську секцію. З 1920 р. член ЦК КП(б)У, народний комісар освіти УСРР (1920-1923). Перший редактор журналу «Червоний шлях». У 1923-1925 рр. — голова Державної планової комісії (Держплану) й заступник голови Раднаркому УСРР. Від 1926 р. у Москві — заступник голови Держплану СРСР (1926-1929). заступник наркома земельних справ (1929). нарком фінансів СРСР (1930-1937). Репресований.

Корнюшин Федір (1893-1938) — більшовицький діяч. У 1924— 1930 рр. — член ЦК КП(б)У.

Рухимович Мусій (1889-1939) — державний і військовий діяч. У 1918-1919 рр. — нарком військових справ Донецько-Криворізької республіки. У 1925-1931 рр. — голова Вищої Ради народного господарства УСРР, заступник голови ВРНГ СРСР, пізніше нарком шляхів і нарком оборонної промисловості СРСР. Репресований.

Хвиля Андрій (справжнє прізвище — Олінтер; 1898-1937) — партійний діяч, ортодоксальний критик, літературознавець. У середині 1920-х рр. керівник відділу агітації та пропаганди ЦК КП(б)У. Репресований.

«Комуніст» — газета ЦК КП(б)У. Виходила з 1918 по 1926 р. — російською мовою, з червня 1926 р. — українською.

«Потоки Октября», «Смена», «Станок» — місцеві локальні літературні організації. Найвідомішою з них стала асоціація пролетарських письменників «Потоки Октября». представлена зокрема іменами М. Матяша та І. Микитенка. У 1925 р. асоціація видає книгу першу «Потоки Октября».

Асоціяція письменників Західньої України — існувала спершу як секція при Спілці селянських письменників «Плуг», а з 1926 р. як самостійна організація — Спілка революційних письменників «Західна Україна». Об'єднувала письменників і художників — вихідців із західних регіонів України, як-от: Д. Загул, М. Ірчан, Д. Бедзик. В. Бобинський, М. Гаско, В. Ґжицький та ін.

Чередниченко Варвара (1896-1949) — письменниця, педагог. Член літературної організації «Плуг».

Подаємо за першодруком у 8-9 числі журналу «Плужанин» за 1926 р.

Вовчок Марко (справжнє ім'я — Марія Вілінська, у заміжжі — Маркович та Лобач-Жученко; 1834-1907) — письменниця, чия проза помітно вплинула на розвиток українського оповідання в другій половині XIX ст.

Нечуй-Левицький Іван (справжнє прізвище — Левицький; 1838— 1918) — письменник, виступав також з популярними працями на теми з української міфології, історії, етнографії та публіцистичними статтями. Друкувався під псевдонімами І. Нечуй, І. Баштовий, Гр. Гетьманець, О. Криницький.

Глібов Леонід (1827-1893) — письменник і громадський діяч. Відомий байкар.