Читати книгу - "Дитина для голови мафії, Anitvela Ki"

Метью:

Коли мені зателефонував Річард, я пив шампанське разом із діловим партнером.

— Річард, що трапилося? Я зайнятий.

— Пане, приходила міс Кейт і забрала молоду пані, поки я готував обід.

— Чорт, як ти це припустився? — келих у моїй руці легко тріснув і сестра перевела здивований погляд на мене.

— Вибачте, пане.

— Твою ж... Чекай, скоро буду!

— Вибач, Андрію, ми продовжимо пізніше, — і я без пояснень попрямував до виходу.

— Та що сталося? — наздогнавши мене біля машини, спитала сестра.

— Кейт забрала доньку і втекла!

— Сама дістанешся? — рикнув я. Хейлі змінилася на обличчі.

— Ти кидаєш мене заради... — домовити вона не встигла, я втиснув педаль газу в підлогу, від чого заревів мотор.

— Та як вона посміла? — шипів я, коли на світлофорі горів червоний.

— Вона не могла. Не мала. Невже повернулася до неї пам'ять? — у грудях стиснуло від цих думок. — Тоді навіщо треба було це все? Навіщо тоді вона віддалася мені? Навіщо?

— Чорт, знайду і випорю її по повній! — прогримів, заїжджаючи на територію особняка.

— Алло? — відповів голос, я зателефонував Тіані.

— Чому ти не сказала, що Кейт зникла?

— Зникла? — подруга запнулася. — Як вона могла зникнути?

— Вона не зникла. Приїхала до мене додому та забрала дочку. Тепер невідомо, де вона. — мене розлютувала ця думка. — Як ти могла не помітити зникнення пацієнта?

— Як ти міг її відпустити?

— Мене не було в хаті, — відповів я залізним голом.

— А мене не було у лікарні! — так само, копіюючи інтонацію, огризнулася подруга.

— Тіа, глянь по камерах, що там трапилося.

— Так шеф! — вфдрапортувала вона і повісила слухавку. А я нарешті знайшов дворецького.

— Річарде, тепер поясни в подробицях, що і як, — він кивнув і показав рукою на спальню Майї.

— Молода пані грала у своїй кімнаті, коли пролунав дзвінок біля головної брами. Поговоривши з тим, хто дзвонив, я дізнався, що це пані Чарльз і впустив її.

— Акерман! — прошипів я, перебивши його.

— Так, вибачте, — потупився дворецький. — Коли пані зайшла, вона одразу попросила відвести її до молодої пані. Я провів міс Кейт до кімнати, і вона попросила приготувати обід.

— Але коли ти повернувся, ні Кейт, ні Майї не було... — я підняв з підлоги малюнок, що лежав. Вродливий. Жираф, а на ньому сидить донька. Разом його малювали, коли минуло два дні з витягу Майї.

— Так, — сердитися на Річарда, зовсім не має сенсу. Він добре виконував свої обов'язки.

Поклав малюнок на комод і побачив лист, що лежить на ньому. Рядки виведені її почерком, таким знайомим. Перед очима відразу сплив спогад. Записка, зміст якої снився мені в кошмарах. Та записка про її відхід та аборт. Ослаблими пальцями я підчепив листок.

"Дякую, що подбав про доньку і пробач, що обдурила. Я забираю Майю, можеш не шукати нас! доступ до карти хворого, моєї та дочки. Думай головою, а не емоціями."

P.S. : Твоя дружина-втікача

Обдурила ... Не було в неї амнезії. Тільки вдавала...

— Дбає про інших, навіть під час втечі... — хмикнув і сховав записку.
Розлучення вона не дочекається. А ось, безсонні ночі та дивовижний секс, після того, як знайду її, це я їй гарантую. Відшльопати буде мало. Затрахаю! А поки що, варто подумати про останні рядки. Я пам'ятав цей шифр.

— Зрадник у лікарні, — у кишені задзвонив телефон.

— Так, Тіана. Ти щось знайшла?

— Ну, не зовсім Тіана, але знайшов, — по той бік почувся голос Лукаса, — тобі краще приїхати до лікарні та глянути самому. Я вже подзвонив Ігореві, він шукає її по камерах.

— Гаразд, мені потрібна буде інформація, хто мав доступ до карти хворого Майї та Кейт.

— Зроблю, бос.

— Добре, зараз буду, — кинувши слухавку, поклав руку на дворецькому плечі.

— Річарде, я їду шукати наших втікачок. Будинок на тобі, — він тільки кивнув.

Вже в машині я набрав номер, який мав набрати давно.

— Чого тобі?

— Арнольде, де можна шукати твою сестру?

— Вона прийшла до тями? Коли? — шурин закричав, та так, що вуха заклало.

— Вчора. А зараз вона забрала дочку і втекла. То що відповідай, де її можна шукати?

— Гадки не маю. Чорт! Перевіряй камери.

— Вже перевіряють. З'явилася зачіпка на Барона. Він працює в лікарні, де лікувалися Кейт із Майєю. Пізніше скину список підозрюваних, мені потрібно, щоби ти пробив їх.

— Гаразд. А ти знайди мою племінницю та сестру, поки вона в ще одну дупу не влізла, — і він відключився.

Дістався до лікарні я швидко. Але ось те, що я почув потім, перевернула мою думку про життя Кейт.

— Гаразд... нічого страшного. Ти все одно не можеш завагітніти. Мені просто не можна ставати вагітною.

— Безплідна... — луною відбилося в голові. Мені було начхати, що вона безплідна. Дитина в нас і так є, а ось знайти її варто.

— Мені дзвонив Ігор, — сказав Лукас, який увійшов до охоронного приміщення, — він знайшов її на заправці за містом — адресу він тобі вже скинув. Сказав поспішити!

— Добре.

Кейт:

— Ну, привіт, Кеті! — переді мною стояла Каміла.

— Мила! Боже, як давно я тебе не бачу ла! — я обняла подругу.

— Ходімо вийдемо звідси, я маю, що тобі сказати, — я, з посмішкою, кивнула.
Ми вийшли на заднє подвір'я заправки.

— Ну що? Твоя донечка ще жива? — хмикнула подруга. Вигляд у неї був, як у божевільні.

— Так, жива і здорова, — відповіла спокійно.

— Дідько, — вона засміялася, — а Джордж сказав, що отрута сильна.

— Що?! Про що ти?!... — моє серце пропустило удар.