Читати книгу - "Я його Ляля, Маїра Цибуліна"

 До початку роботи я вирішила зайти в "УЗД" і дізнатися дещо про Антона. Хоча це був нічний заклад, але він виявився відкритим. Правда, відвідувачів я там не виявила, окрім себе. Приміщення було величезне. Тільки сцена займала майже половину закладу. Навпроти неї були столики, а за ними - барна стійка. Я підійшла до стійки і сіла на високий, стілець, що крутився в різні боки. Спершись  ліктями, я почала розглядати різні пляшки зі спиртним. Чого тут тільки не було! Правда, я не розбираюся в «градусах», тому я розпізнала тільки пляшки з вином, горілкою і коньяком.

Невже Антон працює стриптизером? Мені з трудом у це вірилося. Адже він ніколи не відзначався красою, хоча і виродком теж не вважався. Але щоб крутити жопою на сцені, і до того ж ще оголяти деякі частини свого тіла - треба бути без комплексів або без матері-вчительки. А у Антона було і те, і інше. Він тому в академії ніколи не виступав на сцені через страх, хоча і добре співав. Викладач співу весь час намагався витягнути Дзундзу на сцену, але безрезультатно.

Раптом з-під барної стійки прямо перед моїм носом вискочив хлопець. Він мене так налякав, що я ледве зі стільця не впала.

 - Ой, ти мене налякала! - сказав хлопець. - У нас в цей час відвідувачів не буває.                                               

- Ти мене теж налякав, - не залишилася я в боргу.

- Що будеш пити? - запитав бармен.

- Томатний сік, - відповіла я, - якщо у вас такий в продажі є.

- Є, звичайно. Але ти перша, хто його замовляє. Може туди трохи горілочки долити?

- Ні, в жодному разі.

- Чому так? - здивувався бармен. - Томатний сік можна випити в будь-якому кафе. Може, ти не в курсі, куди зайшла?

- Невже в стриптиз-барі не можна випити соку, щоб на тебе не дивилися, як на божевільну? - розлютилася я.

- Я зрозумів! - зрадів хлопець. - Ти в положенні.

- У якому ще положенні? - не зрозуміла я.

- Ну, в скрутному.

«Як він здогадався, що я у скрутному становищі? – подумала я. – Невже на мені написано, що я втекла з дому? І грошей у мене обмаль».

Бармен відійшов на хвилинку від мене і повернувся зі склянкою томатного соку.

- Ось, твій сік.

- Дякую, - відповіла я і почала пити.

- А який вже термін? - задав дивне запитання бармен.

- Не зрозуміла.

- Ну, скільки ще носити?

- Що носити?

- Взагалі-то не що, а кого.                                                   

Мої очі стали великими від нерозуміння.                                                 

- Я про дитину говорю.

- Про чию дитину?

- Про твою, звичайно.

- А у мене хіба є дитина?!

- Ну, не ще не має! - почав злитися бармен. – Але ж от-от народиться!                      

- Щось тут не так! Ти щось не так зрозумів.

- Все я так зрозумів. Ти вагітна, тому тобі не можна вживати алкоголь.

 Я розсміялася. Ось це так плутанина!

 - Я не вагітна, - сказала я хлопцю.

 - А як же томатний сік? - здивувався бармен.

- Просто я люблю помідори. Що хіба не можна?

- Ну чому ж! Можна, звичайно.

На сцені в цей час з'явилися люди. Вони щось репетирували. Виглядали вони дуже дивно. Придивившись, я зрозуміла, в чому була справа. Хлопці на сцені були голубими.

- Хіба це гей клуб? - запитала я у бармена.

- Ні.

- А як же вони? - вказала я на сцену.                                                

- А, ці! Розумієш у нас щовівторка гомодей, від англійських слів "homo" і "day". Ось вони репетирують номер.

- А коли Ніколас виступатиме? - запитала я.

- А він вже не буде виступати.

- Звільнився що чи? – здивувалася я.

- Ні.

- Звільнили?                                                                                                               

- Ні. Антона б ніколи не звільнили. Він мастак у своїй справі! У нього талант, як кажуть, зверху, тобто від Бога. Він зламав ногу. Поки не встане на свої дві, то не зможе працювати.

- Прикро. А ти добре знаєш Антона?

- А тобі, навіщо це знати? Що ти тут винюхуєш?

- Я його подруга, - нарешті відкрила я свої карти. - Ми разом вчимося в академії поліції.

- Антон майбутній коп?! Не знав. Хоч ми уже знайомі з ним десь рік. Іноді розмовляємо час від часу і то тільки про роботу.

- А він конфліктна людина?

- Якщо ти його подруга, то повинна сама знати.