Читати книгу - "Проти моєї волі , Верона Дарк"

У клубі було півтемно, лише червоні неонові лампи підсвічували кути бару. Христина сиділа навпроти Кості в його офісі, схрестивши ноги та з хитрою посмішкою на обличчі.

— Я знаю, що ти не в захваті від мого плану, — промовила вона тихо, обережно водячи пальцем по склянці з віскі, — але ти допоможеш мені. Бо інакше — твій бізнес закінчиться.

Костя нахилився вперед, втупившись у її очі.

— Ти що, божевільна? Хочеш, щоб я спокусив дружину свого найкращого друга?

— Не обов'язково спокушати, — усміхнулась вона. — Просто створити враження. Я подбаю, щоб Адам побачив усе в "правильному" світлі. Зроби вигляд, що між вами щось було.

Костя мовчав. Напруга в приміщенні наростала. Він розумів, що вона не жартує. Христина відкрила свою сумочку й дістала кілька фото — кадри з камер спостереження з клубу, де явно були зафіксовані угоди, що могли коштувати йому волі.

— Ти зрадиш Адама, — сказав він, стискаючи зуби.

— Це він зрадив себе, коли одружився з тією наївною дівчинкою. Я лише відновлю справедливість, — зітхнула Христина.

Костя опустив голову, в очах — злість, безсилля й страх.

— Добре, — прошепотів. — Що далі?

— Запроси Лоліту до себе. Скажи, що ти хочеш поговорити про Адама. Я подбаю, щоб Адам дізнався. А ти... зроби так, щоб усе виглядало правдоподібно.

Христина підвелася, залишаючи на столі ще один папір — копію злитої інформації.

— Вибору в тебе немає, Костю.

І пішла, залишивши його наодинці з мовчазним жахом.