Читати книгу - "Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків"

– Ти думаєш, це її розвеселить?

– Любий, якби ти знав, як мені хочеться чорної ікри!

– Купи кабачкову, вона зверху завжди чорна.

– Слухай, Петре, я переспав із твоєю жінкою і вона завагітніла… Тепер ми з тобою родичі?

– Ні! Тепер ми з тобою квити!

– Любий, здається, ти скоро будеш татусем!!!

– Голубонько, точніше, – «здається, будеш» чи «здається, ти»?!

– Рідненький, хіба тебе зовсім не цікавить чому я плачу? Хочеш, скажу?

– Ні! Ні в якому разі! У мене немає таких грошей!

– Іване, ти мене любиш?

– А що ж я роблю, по-твоєму?

– Милий, наша нова служниця спалила яєчню. Ти не задовольнишся поцілунком?

– Що поробиш… Клич її сюди.

– Моя сестра з глузду з’їхала. Вона переодягнулася чоловіком і пішла служити в армію. Але ж їй доведеться ходити в лазню з чоловіками. Хто-небудь обов’язково здасть.

– Та хто ж здасть?!

– Милий, давай зустрінемося з тобою о п’ятій? – Гаразд. А коли ти прийдеш?

– Як дорого тобі обходиться відпустка на морі?

– Коли як. Якщо їду з дружиною, то доларів 500–700. А коли один, то вдвічі дорожче.

– Любий, що ти скажеш, якщо ми справимо весілля на Різдво?

– Ах, облиш, люба, навіщо псувати свято?

– Коханий, ти яких дівчат більше любиш, розумних чи красивих?

– І тих, і інших. Я й тебе люблю…

– Ти любиш мене? – ніжно запитує Єва в раю у Адама.

– А що робить… – приречено зітхає Адам.

– Я не п’ю, не курю, добре заробляю і для мене не існує дівчат, окрім вашої доні!

– Юначе, я зроблю все можливе, щоб ви на ній не одружились. Ще не вистачало, щоб моя дружина ставила мені вас у приклад!

– Де ти провів відпустку?

– Першу половину в Ялті. А другу… у венди-спансері…

– Нині в моді цнотливі дівчата.

– Та хіба ж за модою встигнеш…

– Як ви можете у ваші вісімдесят років одружуватися з шістнадцятилітньою?

– Ви праві. Почекаю ще зо два роки.

– Тату, скільки коштує одруження?

– Не знаю, синку, я ще досі сплачую.

– Лікарю, за всяку ціну, врятуйте йому життя!

– Про ціну ми поговоримо окремо.

– Перш ніж вийти за тебе заміж, я хочу піти до ворожки, щоб дізнатися, чи будеш ти мені вірний.

– Піди, люба, дізнайся. Мені це й самому цікаво.

– Твоя дружина така ж чарівна, як і раніше?

– Так, тільки зараз це займає у неї на дві години більше.

– Тобі не надокучило холостякувати, Грицю?

– Ні! Те, що годилося моєму дідові та батькові, подобається і мені.

– Ну як, любий, смачно?

– Непогано! Але наступного разу, сонечко, не забудь до солі додати трохи супу.

– Коли я піду до іншого чоловіка, ти будеш жаліти?

– З якого це переляку мені жаліти чужого чоловіка?

– Милий, скажи, а скільки жінок було у тебе до мене?

– Клянусь, люба, ти моя перша жінка! Інші всі були