Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
Скажи, душе, чого тремтять висоти, І звідки йде життя моє, і хто ти? Чотири пісні там, — а ти одна!
1976
* * * Як дивно бачити своє життя В малій і супокійній брилі книжки! Там дні твої нещадні, як опришки, Щемливі, як дівоче каяття, Густі і темні, як серцебиття Коня, що біг сто миль без передишки, Високі й золоті, як вікна вишки, Де сонця в склі поблискує лиття. Невже це все вмістилося у слові? Невже в малюнок одного листка Сховалось листя, що жило в діброві? Так! Це життя достойне і рядка, Що крізь віки нестиме, як ріка, Одну хвилину радості й любові!1976
* * * В червоні обрядилися панчохи, До вуст приклали сурми голосні, І грають князю влесливі пісні В Софійському соборі скоморохи. Хоч звуки їх облущилися трохи, Та все ж таки у фресках на стіні Вони звучать і спогади сумні Тобі несуть з далекої епохи. Ото твій друг — один із тих музик, Що витинає владареві оду За гривну срібну чи за медяник, А ти, хто мурував той храм від споду Аж до верха для величі народу, Закляв у камінь дух свій і язик.1976
* * * На мене віє іскрами здалека, Пергаментів згорілих чую дим. Людей питаюсь голосом сідим: — Де Ярославова бібліотека?! Горить! Страждання темного нестрим Мене катує, мов кострища спека. Немовби не Лукрецій і Сенека, А я згорів із Києвом старим. Немає в цьому ложної прикмети, Мої книжки палитимуть не раз Батиї, геббельси і піночети. Такого болю прагну, щоб не гас, Щоб сяяв крізь важкі словесні сплети І обертався на вогні в алмаз!1978
* * * Стліває сніг від поблиску блакиті, Солодкий вітер віє із Дніпра, І птаство гомонить, як дітвора, І діти сяють, наче зорі вмиті. Незримий струм, як бога тінь в санскриті, Запалює каштанів темні бра. Підносяться до світла і добра Мої думки, як руки розповиті. Весна! Мене волають небеса І хмари, що летять, як білі коні, Як молодості вічної яса. Я вже іду, я весь уже в розгоні… А сивина коло моєї скроні Бринить, як роздратована оса.1976
* * * Моя душа не відає про Бога, Та в літаку молився я не раз, Коли машину грім ламав і тряс, Як брилами завалена дорога. Мене безглузда й нескінченно вбога Лякала смерть, — бо ще в мені не згас Пісенний дар, натхнень моїх алмаз,
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Сонети. Світовий сонет» жанру - 💛 Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"