Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
Він ще не дав того, що дати змога! А на землі стояв я під крилом, Яке несло мене і рятувало, — Йому співав я вдячності псалом, Але на світ дививсь не так зухвало: В мені любові наче більше стало, Дух від молитви сповнився добром!
1976
* * * В моїй душі сьогодні сніг пішов, Якась велика проломилась хмара. І серце аж пригнулось, мов конара, Потрапивши під кам'яний покров. Свої літа підрахував я знов, Немов коштовності — печальний скнара, І смерті несподівана примара Зморозила мою зрадливу кров. Не чую втіхи з того, що травою, Чи деревом, чи поблиском води Я стану за межею гробовою. Душе моя, ти в світло перейди, Що бачив я за горя та біди В моєї матері над головою.1977
* * * В моїм селі на маминому гробі Росте калина. Знаю, то вона — Душа моєї матері сяйна Підводиться в нев'янучій подобі. Супутники горять антеннолобі, Схиляючись до світового дна, Та оживає знову яснина В червоного куща святій утробі. Все розсипається, як ті вінки, Як хвої заржавілої корона, Лиш пісня пролітає крізь віки. Живу — сльоза відкрита й безборонна — А над моїм життям багряні грона Ятряться, наче в небесах зірки.1977
* * * Прийшов я сповідатися калині, Що на могилі матері зросла. «Моя спокревнице, я проти зла Стою — так ти стоїш на хуртовині; Я вгору зводжу крила соколині, Як ти гілки — в дні літнього тепла. Я віддаю плоди свого живла, Як ти червоні кетяги — людині; Корінням я торкаюсь так, як ти, До серця материнського. І неба Я на собі підношу три пласти, Як ти, але мені ще сили треба На те, щоб сонце піднести в сльозі, Як піднімаєш ти його в росі!»1978
* * * Степ навкруги. В траві — стежина біла. Безмежна тиша. Мирна далина. Втім, біля мене куля розривна Із присвистом скаженим пролетіла. В землі, як та гадюка вогнетіла, Вмлівіч пропала — вибухла вона. Із квітки дим пішов, і тишина Під небесами знову затрубіла. Давно воєнна стихла круговерть І світ стоїть у сонці, наче пава… Що ж розриває коло мене твердь? Чи це мене наздоганяє слава Така, як думка недруга, лукава, Чия мені привиділася смерть?1977
* * * Мені потрібно тільки олівця, Паперу, хліба, тихої оселі І, може, ще блакитної форелі, Одягненої в золоті
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Сонети. Світовий сонет» жанру - 💛 Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"