Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Говорить сьомий поверх 📚 - Українською

Читати книгу - "Говорить сьомий поверх"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Говорить сьомий поверх" автора Анатолій Георгійович Олексин. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 100
Перейти на сторінку:
Ось я, скажімо, буду в дев'ятій квартирі, Владик — у тридцять шостій, ти, Таню, — у тринадцятій…

— А Олег? — запитала Таня.

— Олег?.. Щось ти про нього весь час турбуєшся? І Олег теж буде. У своїй, у сімнадцятій, квартирі. Та й інших розподілимо. Ох, і боятимуться ж нас! Тільки що — будь ласка, в ефірчик! — Льонька потер руки від задоволення.

— Хіба ми опудала якісь, щоб нас боялися? — Олег нахилив свою круглу біляву голову. — Нехай до нас за допомогою приходять — це інша справа. А то — «боятимуться»!

— Та я не в тому розумінні! — схаменувся Льонька. — Нас погані хлопці боятимуться. Для добрих людей ми будемо перші помічники, а для поганих — пострах!

Олег знову опустив голову: він не любив гучних слів.

Коли шофер Вася і Юхим Трошин, навантажені електропроводами і лампами, повернулися на горище, всі питання про найближчі радіопередачі були вже вирішені. Залишалося тільки розподілити обов'язки.

Та це виявилося не так легко: Льонька намагався захопити всі посади і пости. Спершу йому дуже кортіло бути диктором. Він ясно уявляв собі, як усе подвір'я і весь будинок слухають його голос і думають: «А хто б це міг бути?» Навіть рідна мати не одразу впізнає його… І раптом наприкінці передачі він урочисто оголошує: «Вів передачу Леонід Уткін!»

Льонька вже було виклопотав собі звання «головного диктора», але тут, як завжди несподівано, в розмову втрутилася Тиха Таня і спокійнісінько заявила:

— Ти не можеш бути диктором: у тебе голос ламається. Ти дуже часто пускаєш півня.

— Що-о? Мій голос?! Якого півня?! — скипів Льонька.

— Будь ласка, не репетуй… В усіх хлопців у твоєму віці ламається голос, і ніхто з вас не може бути диктором.

— А в дівчисьок не ламається?

— Ні.

— Отже, головним диктором будеш ти?

— «Головним» мені не потрібно. А просто дикторшою можу бути. І ще нехай Семен Блошкін, з першої квартири.

— А Семен чому? У нього що, голос уже поламався?

— У нього голос поставлений. Зрозумів?

— Куди поставлений? Як це голос може бути «поставлений»?

— Ну, це значить… значите, він володіти ним уміє. Тому що давно у хорі співає, в Будинку піонерів. Зрозумів?

Владик поспішив Льоньці на допомогу:

— Все одно Семен не може бути диктором: у нього прізвище некрасиве — Блошкін. Усі сміятимуться.

— Не прізвище прикрашає людину, — повчально мовила Таня. — Ось у тебе, наприклад, прізвище — перший сорт: Вербицький! А подивитись на тебе, то…

— Ти мого прізвища не чіпай! — верескнув Владик. — Не про мене мова! А Семен собі нехай інше прізвище придумає! Нехай підбере собі… цей самий… ну, як його?..

— Псевдонім, — з усмішкою підказав Олег.

— От-от! Щоб люди не сміялися.

— Люди не сміятимуться! — сердито відкарбувала Таня. — А якщо ти посмієшся, то це для Семена навіть приємно буде.

— Гаразд! Годі вам! — навів порядок Льонька. — Нехай буде Блошкін зі своїм «поставленим голосом»! Нехай. А ким же тоді буду я? — Льонька задумливо походив по горищі. — Гаразд. Добре… Я буду головним по «Найостанніших вістях», а всі кореспонденти мені підкорятимуться.

«Чудова посада! — вирішив по думки Льонька. — Про все, що робиться у квартирах, найперший довідуватимусь!»

— І ще я буду головним по «Бесідах із батьками»! — заявив він.

«Усе, чого не зможу сказати матері і батькові у вічі, говоритиму по радіо, у замаскованому вигляді!.. — розмірковував Льонька. — Вони ні перебити мене не зможуть, ні заперечити. Тут уже їм хоч-не-хоч, а доведеться слухати!»

— З батьками нехай Олег бесідує, — заперечила Тиха Таня. — Або ось Левко Груздєв. З двадцять дев'ятої квартири. Вони розсудливіші!

Олег одразу захитав головою:

— Та ні! Я стежитиму, аби щось не зіпсувалося. За підсилювачем, за динаміком… І взагалі за технікою. Бо ж які то вийдуть передачі, коли техніка раптом відмовить?

Вася Кругляшкін підтримав Олега. І «бесідувати з батьками» було доручено Левкові Груздеву — дуже солідному хлопцеві, кращому шахісту в будинку.

— Тоді я буду головним за «Нокаут в ефірі», — заявив Льонька.

— Це що, спортивний розділ? Боксерський, чи як? — поцікавився: Вася Кругляшкін.

— Та ні, — пояснив Льонька. — Нокаут — у переносному розумінні. Ми такий критичний відділ заведемо. А то всякі ці «Сміх крізь сльози», «За вушко та на сонечко» й інші «Вила в бік» уже набридли. А у нас буде своя назва. Оригінальна! Критичний розділ — «Нокаут в ефірі»!

«Кого захочу, того й протягну, — подумав Льонька. — Усі боятимуться мене, просто труситимуться! Чудово! Краса!..» Але Таня й тут подала свій тихий голос:

— Туди треба Юхима призначити: він — найсправедливіший. І нікого даремно нокаутувати не буде.

— А я що ж? — обурився Льонька. — Хочу бути головним відповідальним за «Нокаут»!

Слова «головний» і «відповідальний» були улюбленими Льониними словами.

Неквапливо складаючи інструменти до свого музичного футляра, Олег раптом звернувся до Льоньки:

— А хочеш, ми тебе просто «головним» призначимо? Ну, «найголовнішим» і «найвідповідальнішим»! Над усіма! — Олег непомітно підморгнув Тані, яка вже хотіла кинутися вперед із своїми запереченнями.

І тут відбулося диво: Тиха Таня послухалась цього німого знака — і промовчала.

— Найголовнішим? Най… — трохи розгубився Льонька. — Я не знаю… Як інші, як товариші….

— А ми що? Ми згодні! Згодні! — заторохтів Владик, віддано дивлячись Льоньці у вічі. І потім тихо додав: — А я ким же буду?

— Ти? Ким будеш? — поважно перепитав Льонька, який вмить увійшов у роль «найвідповідальнішого». — Ти будеш

1 ... 34 35 36 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Говорить сьомий поверх», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Говорить сьомий поверх"