Читати книгу - "Смерть моя, життя моє, Ерато Нуар"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Декілька миттєвостей я намагалася усвідомити те, що почула. Ленсі зробила рух, і я поспішила поставити останнє запитання:
– А від чого померли його батьки?
– Не знаю. Я їх не застала, а сам дх'ер не надто балакучий.
– Я помітила, – пирхнула я.
Служниця знову повернулася до столу, взялася за ніж. Я кілька хвилин роздумувала, чи запитати ще щось.
Втім, з Ленсі поговорити завжди встигну. А ось чоловік може незабаром повернутися, і повітря мені знову не бачити. У нього немає жодного балкону! А вікна відчиняти не вмію, вони зачинені якимись захисними чарами, або вже не знаю чим.
– Піду відпочину, – пробурмотіла я.
– Правильно, підготуйся зустріти чоловіка, – усміхнулася служниця. – І порадуй його. Жодного разу не бачила в нього дівчини.
А Сгер казав...
Ні, мені не хотілося сліпо вірити словам Сґера. Але й відсутності досвіду в Еллінге не повірю. Як він мене спокушав!
Досі приємні хвилі бігли по плечах та грудях від спогаду. І чому він не звичайна людина? Можливо, я б могла його... якщо не полюбити, то прийняти.
Ленсі за мною не стежила, я піднялася в зимовий сад і далі, до одних з тих витончених сходів, які вели ще вище.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Смерть моя, життя моє, Ерато Нуар», після закриття браузера.
