Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Пристрасть спотворює все, Юлія Міхаліна 📚 - Українською

Читати книгу - "Пристрасть спотворює все, Юлія Міхаліна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пристрасть спотворює все" автора Юлія Міхаліна. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 283
Перейти на сторінку:
7 розділ

2010 рік

— Тихіше, дівчинко, — потягнувши за вуздечки коняку, що брикнула, не бажаючи зупинятися на зазначеному місці, обурено покликала Маргарита: — Стояти! Ми прийшли!

За винятком їх із Пристрастю поблизу не спостерігалося ознак присутності когось ще. Лише шурхіт сухого листя і цвірінькання не відлетілих на південь птахів порушувало тишу, що витала в повітрі. Напевно, ще зарано для появи Олега в цьому місці в призначений час і для отримання відповідей на питання, що хвилювали.

Марго машинально поплескала кобилу по гриві, дозволила тій пройти до річки, пощипати травички. Обхопивши себе за плечі пустими очима втупилася вдалину. З останніх сил змушувала себе триматися. Ховала за незворушним спокоєм нервозність і нетерпіння до майбутньої розмови з Олегом, якщо він все-таки дотримається обіцянки та приїде.

Весь вчорашній день після спілкування з Кирилом не знаходила собі місця. Вирушати того ж дня на зустріч із Чернишевським було запізно. Рощин не зміг відпустити від себе Марго до вечора, знаходячи приводи бути поруч. Почалось із запізнілого сніданку, потім чергове обговорення Олега і його можливих способів влізти в Internal Group, після попросив звірити угоди про нові постачання, а коли отямилася, зрозуміла, що навряд Чернишевський чекатиме до такої пізньої години.

Одинцовій потрібно розслабитися. Заспокоїться, щоб зопалу не нарубати дров і не наговорити дурниць. Зібратися з думками, щоб сформулювати запитання, котрі бажала прояснити. Зрозуміти, що готова почути одразу, а що залишити на потім. Прораховувала, а в підсумку, втікаючи вранці з дому, офіційно для традиційної кінної прогулянки, а на ділі для цілей, які явно не схвалить Рощин, гадки не мала, що говорити Чернишевському і як поводитися.

Олег просив про шанс. Маргарита прийшла сюди з іншого приводу. Проте можливість порозумітися теж свого роду шанс. Зв’язуючись із Кирилом Чернишевський із самого початку мав розуміти, куди влазив і що певна інформація стане відома самій дівчині. Хоча хто зна, що надумав цей чоловік. Одинцова не уявляла, у чому полягав хиткий план і прохання про примарний шанс. Олег… Він здавався до болю близьким, та необхідним. Виною тому минуле або щось інше — не особливо розібрала.

Хрускіт гілок і пирхання Пристрасті, що відірвалася від трави та обернулася на шум, вирвав Маргариту з роздумів. Дівчині не варто було озиратися, щоб дізнатися, хто вирішив потурбувати своєю присутністю. Настільки легко й непомітно тут могла з’явитися одна людина.

— Все-таки прийшла, — вкрадливий голос за спиною змусив мимоволі здригнутися.

Що не кажи, а цей чоловік вмів підкрадатися непомітно. Одинцова готова присягнутися — якісь секунди тому знаходився не ближче, ніж у десяти метрах, та ось зовсім поруч. Це… хвилювало.

— Хіба очікував іншого? — не обертаючись спокійно уточнила Маргарита. — Ти від самого початку був впевнений, що я прийду.

— Зізнаюся, боявся, що це відбудеться не так скоро, — реготнув. — Але з іншого боку, у тебе з юності не відняти цікавості.

Дійсно, усьому виною чортова допитливість. На роздуми в Маргарити було кілька днів. Учора, змінивши звичкам гуляти вранці, залишилася чекати Кирила. Запросто могла знайти привід не виходити з дому й сьогодні, якби не чергові питання, які не давали спокою і позбавляли сну.

— Я все знаю, Олегу, — повертаючись до чоловіка, як на духу, випалила Марго.

Чекала в цей момент чого завгодно: слів виправдань, збурень, розпитувань, що мала на увазі, але не глузування, що промайнуло на обличчі Чернишевського. Сунувши руки в кишені він дивився в упор, геть байдуже.

Через цей його вдаваний спокій у дівчини з’явилося непереборне бажання вдарити. Проте, навряд це щось змінить: Олега удар мало зачепить, а Маргарита вчергове оголить перед ним душу з усіма переживаннями й муками. Тому, стиснувши долоні в кулаки, вище підняла підборіддя, заглядаючи у впевнені блакитні озера, чекаючи реакції та сподіваючись зловити відповідь на одне найважливіше питання: чи варто довіряти?

— «Все» — стало бути те, що знає Рощин? — спокійно припустив Чернишевський. Здається, на його лиці не здригнувся жоден м’яз.

— Це не має значення, — немов заворожена Одинцова була не в змозі відвернутися від чоловіка, — «Все» це значить — усе. Крапка.

— Ти так впевнена? — більше не намагаючись приховати задоволеної усмішки промовив Олег, одним незначним питанням вибиваючи ґрунт з-під ніг, знову і знову змушуючи сумніватися.

— Вовкодав. Фартовий. Умисне вбивство. Позбавлення волі на 11 років. Звільнення. Умовно-достроково. Тісне знайомство і співробітництво з Миколою Степановичем Сизовим, — перерахувавши найбільш знакові моменти Марго похмуро перепитала: — Продовжувати? Хоча навіщо? Подробиці знаєш краще за мене. Це тобі варто продовжити.

— Прийшла ставити питання? — перериваючи зоровий контакт фиркнув Олег і побрів до річки, залишаючи дівчину з подивом дивитися услід.

— А ти вважав, що з однією твоєю появою кину все, що в мене є і побіжу слідом, одурманена сумнівною перспективою невідомості? — обурилася дівчина. — Чернишевський, ти став неймовірно самовпевненим!

— Ти якось сказала: життя не стоїть на місці, — зазначив чоловік, злегка повернувши голову до Одинцової, — Все тече, усе змінюється.

— Дивлюся, спілкування з кримінальними авторитетами принесло свої плоди.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 34 35 36 ... 283
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пристрасть спотворює все, Юлія Міхаліна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (1) до книги "Пристрасть спотворює все, Юлія Міхаліна"
Urinalysis
Urinalysis 29 жовтня 2023 21:08

Дуже цікаво