Читати книгу - "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні"

– Як майже роздягнений?!

– В одному презервативі…

– Куме, а вам буває таке, що ви чуєте голос і не знаєте, хто говорить і звідки?

– Дуже часто, куме.

– І коли?

– Коли я розмовляю по телефону.

– Куме, п’єте багато?

– Ні!

– Більше курите?

– Ні!

– В карти граєте?

– Ні!

– А до жінок як?

– Не дай Боже!

– І ніяких вад не маєте?

– Маю. Одну.

– Яку?

– Брешу багато, куме…

Кум Петро приїхав до санаторію. На медогляді лікар йому каже:

– Ви вже лікувалися у нас в минулому році, обіцяли кинути пити і стати нормальною людиною.

– Я й став нормальною людиною, – киває кум Петро. – А та нормальна людина теж почала випивати.

– Лікарю, ви подивилися мої аналізи? – запитує кум Іван.

– У печінці у вас камінчик, в сечі – пісок, в легенях – вапно…

– Лікарю, скажіть, де в мене глина, – і я почну будівництво.

– Куме, у мене так гепа болить, що сісти не можу! – жаліється кум Іван.

– Мабуть, у тебе, куме, геморой. Сходи в аптеку, там тобі ліки порадять.

Пішов кум Іван до аптеки, там йому порадили свічі. Він успішно з’їв цілу упаковку – не допомагає. Телефонує кумові.

– Петре, я прийняв цілу упаковку, а воно болить!

– Ти що, їх їв?

– А ти що думаєш, що я їх в гепу пхав?!

– Лікарю, – жаліється кум Іван, – у мене ноги потіють і від них неприємний запах.

– Це вас дуже турбує?

– Мене – ні. Жінку. Порадьте, що робити?

– Є непогана мазь…

– Всілякі мазі пробував. Не допомагає.

– Можна присипати тальком.

– Вже. Ніякого ефекту.

– Слухайте, а ви їх мили?

– Лікарю, а що таке «їхмили»?

– Каже, куме, мені моя Наталя, що піде з подругами на дискотеку і танцюватиме там до ранку. А їй: «Нікуди ти не підеш!» Засперечалися.

– Пішла?

– Ні.

– Що їй завадило?

– Синець під оком!

– У цьому році я прекрасно відпочив! – радісно виголошує кум Іван.

– Де? На морі? – запитує заздрісно кум Петро.

– Ні, вдома. На море їздили жінка з тещею.

– Куме Іване, за що так тебе Микола побив?

– Бо вернувся з пошлюбної подорожі.

– І що ж з того?

– Так то ж я познайомив його з жінкою.

– Коли я піду у відпустку? – запитує підлеглий у кума Івана.

– Коли, коли… – задумливо передражнив кум Іван. – Розбалувалися ви тут. Ти ціле літо біля відчиненого вікна просидів і ще тобі відпустки треба?!

– Юлю, ти важиш скільки?

– 98 кіло.

– А говориш всім?

– 95 кіло.

– А смисл?

– Куме, де цього літа родина відпочиватиме?

– Доня – в Парижі, син – в Лондоні, дружина – в Барселоні…

– А ви, куме?

– А я, мабуть, куме, з цієї причини – у в’язниці…

– Кумо, ви так схудли… Що то за дієта? – То треба, кумо, курячий бульйон китайськими паличками їсти…

Кум Іван бігає по перону і репетує:

– Боже мій! Запізнився на поїзд! Що тепер робити?

Підходить кум Петро:

– Чого кричиш?

– На поїзд запізнився!

– На скільки?

– На п’ять хвилин…

– А репетуєш так, ніби на годину запізнився…

Кум Іван:

– Олю, що