Читати книгу - "Три місяці для себе, Юджин Перо"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Подякувати? За що?
– Перший рік роботи був найважчим, а ти завжди залишалася поруч. Пам'ятаєш, тоді багато хто звільнявся, не витримуючи навантажень, але ти, незважаючи на мій не дуже поступливий характер, жодного разу не сказала про звільнення.
Натягнуто посміхнувшись, я поцілувала чоловіка, бажаючи, щоб він перестав говорити. Того року я замислювалася про звільнення щодня. І, напевно, кожну годину робочого часу, та й не робочого теж, я хотіла виговорити Сашку все, що думала про нього. А там, ось поза всякими сумнівами, не було жодного доброго слова. Тому найкращим рішенням для нас зараз буде взагалі не згадувати про минуле. Нема чого псувати такий прекрасний день!
– Повернемося в номер? – Із хриплими нотками в голосі запитав Сашко. – Ти мені все ще винна танець.
Кивнувши, наче загіпнотизована, я вилізла слідом за чоловіком із джакузі й наступної секунди опинилася в нього на руках, не в силах відірватися від його губ. Безумовно, це найкраще завершення цього прекрасного дня.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Три місяці для себе, Юджин Перо», після закриття браузера.
