Читати книгу - "Агентство "Шарашка та партнери", Олена Гриб"

– Дякую, – прошепотіла Віта, взуваючись. – А давай нікуди не підемо? Тут же тепло…

Тін передав їй куртку.

– Енергія Шаєнни скоро закінчиться, а нову порцію був здатний дістати тільки Шарашка.

– Був?

– Все рано чи пізно зникає. Наш зв’язок із Шаєнною вже невідчутний.

– Але ти ж керував машиною!

– Вашими автомобілями теж може керувати хто завгодно, однак паливо виготовляють на заводах.

Двері відчинилися з легким скреготом. Віта аж підскочила, коли вітер пройшовся по мокрій сукні. Зуби знову почали вистукувати веселу мелодію, очі засльозились, ніс почервонів…

Вона не встигла зробити й подиху – Тін підхопив її на руки і бігом кинувся до найближчого під’їзду. Перш ніж Віта зрозуміла, що до чого, вона стояла на звичайному сходовому майданчику, а він копирсався в замку.

– Заходь, – відчинив двері. – Будь як удома, – використав явно запозичену з телевізора фразу. – У мене немає обігрівальних приладів, але в земних книгах описуються альтернативні методи зігрівання.

– Пляшки з гарячою водою, включена газова плита, вовняні ковдри? – пробурмотіла Віта, підходячи до єдиного представника меблів у його однокімнатній квартирці – широкого дивану без натяку на подушки. – У тебе ж є гаряча вода?

Вона підняла погляд і подумала, що альтернативні методи – поняття спірне. Комусь фізичні вправи допомагають не мерзнути, комусь спиртне, комусь тварини… Ну а Тін встиг зняти штани, і його наміри були очевидні.