Книги Українською Мовою » 💛 Фанфік » У полоні Фонду, Crown Horror 📚 - Українською

Читати книгу - "У полоні Фонду, Crown Horror"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "У полоні Фонду" автора Crown Horror. Жанр книги: 💛 Фанфік. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 36 37 38 ... 43
Перейти на сторінку:
Розділ 20: Лікарня у задзеркалі

Вони зайшли до однієї з кімнат класса D і тут довелося загальмувати.

  — Це Берсерк Чотири, усьому підрозділу, прийом.

  — Берсерк Чотири, це Берсерк Вісім, як чути, прийом?

  — Чую вас дуже чітко, прийом.

  — Докладуйте ситуацію, прийом.

  — Ми знешкодили майже усіх кеторів, не можемо знайти Старого, Маску Одержимості та Рептилію.Прийом.

  — Не поспішай зі Старим, йому треба підготувати нову камеру, а от інших двох знайти негайно, прийом.

  — Усе зробимо, сер! Тільки почекайте трохи, більшість наших наводить порядок у столовій, там обвалилася підлога і...

  — Якщо не спіймаєте, увесь ваш ремонт надарма. Прийом.

  — Вас зрозумів. Прийом.

  — Виконувати, Берсерк Чотири, ніякого власнодумства!.Кінець зв'язку.

Голоси у рації затихли.

"От чорт, вони шукають мене. Добре, що інші на свободі і можуть відволікти увагу."

  — Шукають тебе?!   — Здивовано спитала Емі.   — А як щодо Марка, того... 049, Залізного, Вухастика і Плюшового?

"Якщо будуть обережними, нічого не станеться."

  — А як всеж таки зустрінуться? Ти ж навіть не знаєш, де вони зараз, ці Берсерки!

"Слухай, вони не психи, яких сюди випадково запроторили, у них є здібності і усі вони, навіть цей Марк, можуть постояти за себе. Звісно, я знайду їх, точніше, відшукаю свого друга, а ти сиди тут."

  — Чому? Я та мої друзі, ми можемо допомогти.

"Не роби вигляд, що ти хоч на щось здатна, я сам впораюся. А ти, якщо забула, поранена, тільки заважатимеш. Сиди і не рипайся, потім повернуся."

Не даваючи Емі нічого сказати, він зачинив двері і пішов.

  — Заважатиму, а як же! Просто хотів позбутися мене...

Вона всілася на ліжко і подивилася на руки: свіжі опіки закривали мітку, та колись вони загояться і минуле повернеться.

Як вона могла переплутати близнюків Гарлоу? Так, вони схожі, та характери абсолютно різні, і навіть якщо обоє були Хранителями, Джордж ніколи не сказав би їй зробити того, і не стояв би мовчки під дверима, коли вона стікала кров'ю... Тоді боротися зовсім не хотілося і навіть те, що у кабінеті їй пускали кров, аби принести у жертву Червоному Богу, не змусило втекти. І коли за день до того її друг лежав ледь живий вона помилилася, після чого на кладовищі з'явилася нова могила...

  — Ні, цього разу я не сидітиму склавши руки!

Скочивши на ноги вона роздивилася: двері були зачинені на замок, а у малій кімнатці не було нічого підходящого для зламу. Тоді дівчина оглянула ліжко і знайшла там потріпаний зошит. Такі вони використовували у Червоній Могилі... крали з кабінетів лікарів і так само ховали у матрасі.

  — Матрац, точно! Пружиною можна зламати замок!

Тіні не відповідали, може, образилися на неї, та вони помиряться раніше чи пізніше. Захоплена новою ідеєю, вона залізла під ліжко і виявила там діру, біля якої лежала записка.

"Так, я вже майже на свободі, впираюсь у залізну стіну. Якщо виберуся свідси, ні, коли я виберуся, ці записки лежатимуть там. Ха-ха, і чому інші піддослідні не додумалися до цього?"

  — І справді, чому ні?   — Спитала у себе дівчина. Це було б набагато простіше ніш чекати повернення 035, який міг і не повернутися.

Не довго думаючи вона полізла тунелем. Краї були нерівні і Емі постійно наштовхувалася на камені, та це було краще, ніж дивитися у стіну. В решті решт вона теж вперлася у залізну стіну, нехай і пом'яту.

  — Ну, подивимося що міцніше.   — З уими словами вона з усієї сили вдарила ногою у перешкоду.

 

***

 

1048 отямився на підлозі. Кімната, у яку він впав, була дуже великою. У правому дальньому куті була купа уламків, з яких його витягли. Лікар та Вухастик розмовляли неподалік.

  — Старі травми у тебе швидко заживають, а ті, що отримав від падіння, не такі серйозні.

  — Дякую, що допомогли.   — Побачивши свого сородича з перебинтованою лапою та вухом, ведмедик здригнувся. І хоча Вухастик виглядав спокійним, Плюшевий знову відчув дикий страх.   — Пощастило 1048, він не постраждав і... гей, отямився!   — Від хвилювання Вухастик підстрибнув.

  — Не підходь!   — Показав його творець тремтячими лапами.

  — Тихо, ти чого? Я ж твоє творіння і ніколи не зроблю тобі шкоди.

  — Не підходь.   — Повторив він, забувши інші слова, настільки був наляканий галюцинаціями.

  — Що це з ним?   — Бідолашний Вухастик дивився то на творця, то на 049.

  — Не знаю. Нажаль, я не розбираюся у душевних хворобаз і не вмію їх лікувати.

  — Гаразд, Плюшевий, головне зберігай спокій і не роби різких...

Та він не послухав своє творіння, йому у голову вдарив черговий спогад.

Він повз вентиляцією. Спочатку прямо, потім вгору, а потім випав у холі. Позаду були сходи, ліворуч та праворуч   — коридори з кімнатами. У правому відчинилися двері, хтось вийшов. Сам не розуміючи чому, 1048 побіг уперед, повз промайнули ще кілька дверей. Він зупинився біля четвертих з написом "склад", дістав звідкілясь голки та швидко зламав замок. Ведмедик увійшов всередину, його лапи трусилися. Він схопив якусь пляшку з незрозумілим написом.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 36 37 38 ... 43
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «У полоні Фонду, Crown Horror», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "У полоні Фонду, Crown Horror"