Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Українські казки 📚 - Українською

Читати книгу - "Українські казки"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Українські казки" автора Автор невідомий - Народні казки. Жанр книги: 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 36 37
Перейти на сторінку:
разом жити і заробляти на їжу. Мама брала роботу додому і дома пряла. А син, як підріс, ходив до багачів і робив у них тяжкі роботи.

Одного разу зимою лишився хлопець сам удома, а в хаті було дуже холодно. Став він і думає: «Доки ми будемо так бідувати? Я ще небагато прожив, а вже так набідувався». І згадав він, що колись був у пана і перекладав книжечки з повної скрині в порожню. А ще згадав, що він сховав у кишеню маленьку книжечку. Знайшов її, відкрив і побачив портрет пана, в якого служив два роки.

І раптом той пан до нього із книжки заговорив. Хлопець почув людський голос, злякався і закрив книжку. А голос чути й далі:

— …Ти не бійся мене, ти в мене служив два роки і зробив велике діло. Тепер я буду служити тобі до смерті. Що тобі треба, відкрий книжку і попроси в мене. Всі твої бажання буде виконано.

Хлопець подумав і сказав:

— Я б хотів, щоб у мене в хаті було тепло.

І відразу в хаті зробилося тепло. Тоді хлопець відкрив книжку знову і каже:

— Тепер я хочу щоб на столі було що їсти.

І на столі з'явилося все, чого душа бажає.

А в ту пору прийшла хлопцева мати. Побачила вона, що в хаті так тепло, і говорить:

— Ти, напевно, всі дрова спалив. Як тепер я буду варити обід?

А він і каже:

— Мамо, відсьогодні ви вже ні про дрова не будете думати, ні про їжу. Сідаймо до столу та будемо обідати.

Мама як уздріла, що на столі так багато усіляких наїдків, то здивувалася і питає:

— Звідкіля ти це все маєш? Може, де вкрав?

А хлопець і говорить:

— Ми й красти ніколи не підемо, та їсти будемо мати.

І з того часу стали вони в достатках жити.

Отак вони жили, жили собі, й надумав хлопець женитися. І вирішив він свататися до царівни. Мати злякалася:

— Що ти, сину, собі думаєш! Як ми підемо до царя сватати його дочку, коли їм не рівня?

А син каже:

— Ви зачекайте, я вийду надвір. А як вернуся, то вам скажу, можемо сватати царську дочку чи ні.

Вийшов він надвір, відкрив свою книжечку а вона й каже:

— Що господар просить?

Хлопець питає:

— Можу я в царя сватати дочку чи не можу?

А книжка говорить:

— Можеш сватати, коли хочеш. Ми всі цареві бажання виконаємо.

На другий день пішла мати до царя сватати дочку. Йшла вона довго, цілих два тижні. Прийшла нарешті до царського палацу та й каже цареві:

— Найясніший царю, хочу просити вас, щоб ви свою дочку віддали за мого сина заміж.

А цар питає:

— Скільки ж ти йшла сюди до мене пішки?

— Два тижні, — сказала вона.

— Через два тижні щоб ти пригнала моїй дочці сто лисів на шубу. Щоб вона мала в чому їхати вінчатися. А не приженеш, то й тебе покараю, й твого сина. Будеш знати, як сватати царську дочку.

Думає собі жінка: «Оце вже доведеться зі світом прощатися. Як я виконаю таке завдання?»

Прийшла вона додому, розповіла все синові, а він і каже:

— Лягайте, мамо, спати і ні про що не думайте. Все буде зроблено.

А на другий день попросив хлопець чарівну книжечку, і вмить на подвір'ї з'явилося сто лисів, запряжених у візок. Сіла жінка та й поїхала до царя. А лиси так швидко мчали, що через півдня вже були в палаці. Побачив цар, що пригнала жінка сто лисів, та й дає їй ще одне завдання:

— Два тижні тобі треба додому йти. А на другий день після двох тижнів щоб такі самі палаци у твого сина були, як у мене. І щоб була така дорога, аби я відкрив вікно, і твій син відкрив вікно, і ми один другого бачили.

Прийшла жінка додому, розказала все синові, а він і каже:

— Ви лягайте спочивати з дороги, а я все зроблю.

Лягла жінка спати, а хлопець вийшов надвір і відкрив чарівну книжечку. Книжечка й питає:

— Що господар бажає?

Розповів хлопець про цареву забаганку а книжка каже:

— На ранок усе буде зроблене, а ти лягай спати.

Прокинулися зранку мати з сином — а вони вже в пишних палацах. Відкрив хлопець вікно і побачив царя, а цар побачив хлопця. Зрадів тоді цар, що має такого заможного зятя, та й погодився віддати свою дочку. Відгуляли вони весілля та й жили в достатку. Може, й досі живуть.

Примітки

1

Цебро — тут конічна, переважно дерев'яна посудина з дужкою, призначена для носіння і зберігання води та іншої рідини; велике відро. — Прим. уклад. (тут і далі).

2

Сіряк — тут старовинний верхній довгополий одяг із грубого сукна.

3

Коновка — те саме, що відро.

4

Фурман — візник.

1 ... 36 37
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українські казки», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Українські казки"