Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Гуляйполе 📚 - Українською

Читати книгу - "Гуляйполе"

171
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гуляйполе" автора Степан Дмитрович Ревякін. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 36 37 38 ... 164
Перейти на сторінку:
старшої дружки нареченої Марусі, згадав, як Нестор копав у цьому садку криницю, а вранці напоїв з неї холодною водою свого улюбленого коня Козачка. А ще сказав, що Маруся тоді рвала калину і разом з Тіною зв'язувала її в пучки. А закінчив Негребецький свою промову так:

— Словом, я про все те, що вам говорив, написав пісню, яку дарую нашим молодим, і, звісно, нашим кавалеристам, — і Негребецький заспівав:

Розпрягайте, хлопці, коні Та й лягайте спочивать, А я піду в сад зелений, В сад криниченьку копать. Маруся, раз-два-три калина, Чорнявая дівчина В саду ягоду рвала. Копав, копав криниченьку У вишневому саду... Чи не вийде дівчинонька Рано-вранці по воду? Маруся, раз-два-три калина, Чорнявая дівчина В саду ягоду рвала. Вийшла, вийшла дівчинонька В сад вишневий воду брать, А за нею козаченько Веде коня напувать.

А приспів пісні заспівали усі присутні:

Маруся, раз-два-три калина, Чорнявая дівчина  В саду ягоду рвала.

Негребецький продовжував далі:

Просив, просив відеречка — Вона йому не дала. Дарив, дарив їй колечко — Вона його не взяла.

І знову всі присутні гуртом:

Маруся, раз-два-три калина, Чорнявая дівчина В саду ягоду рвала.

Негребецький:

Знаю, знаю, дівчинонько, Чим я тебе розгнівив: Що я вчора ізвечора Кращу тебе полюбив.

Тут старша дружка Маруся нараз зламалася: з її великих голубих очей, наче з перекинутого, наповненого водою відра, полелися сльози. Дивно: на неї ніхто не звернув уваги, не пожалів. Навпаки, Іван, як здалося, ще з більшим єхидством і підкреслено чітко вказуючи поглядом на Тіну, закінчив свою пісню:

Вона ростом невеличка, Ще й літами молода. Руса коса до пояса,
1 ... 36 37 38 ... 164
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гуляйполе», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гуляйполе"