Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Мої спостереження із Закарпаття, Юліан Хімінець 📚 - Українською

Читати книгу - "Мої спостереження із Закарпаття, Юліан Хімінець"

335
0
10.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мої спостереження із Закарпаття" автора Юліан Хімінець. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Наука, Освіта / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 36 37 38 ... 62
Перейти на сторінку:
- все одно - закатували і все з трупів постягали і лишили псам і птахам у одній сорочці... Мадяри від українців відібрали всю свободу, Закарпатська Україна - це тепер тюрма народу, всюди горе, плач і зойки, і страждання, і неволя, всюди злочини, убивства, плюндрування і неволя. В Рахові, у Тячеві, у Хусті, в Кривій та в Бичкові, в Верецьких, у Воловому, в Ужгороді, в Мукачеві та всі станції жандармські - катівні, тюрми, в'язниці, де свідомих українців масакрують без різниці. А начальство терористам три дні дало на розправу, ще й місцевії мадяри поводилися лукаво, і на кого показали пальцем: “Укран”... того брали... І таких трьох днів жахливих ще історія не зазнала, це була на Закарпатті справжня ніч вартоломейська... Далі вбивства продовжала та салдатська гонведська. Гицлів, шпигунів, жандармів, детективів прибувало, вся ця наволоч знущалась, і топила, і стріляла. Та й люди несумлінні, в серці, у душі нечисті полагоджували підло розрахунки особисті. Мадярня не вибирала. Хто лише українцем звався, убивали без різниці, якщо чимось відзначався. Купара - священика також і Василя Неболу, і Фігуру, й Завальницького, людину хвору, кволу і Вайнбергера - єврея... всіх ганебно катували, і людей невинуватих у тюрмах замордували... Згинув Блистів і Митрович, і Ващишин, і Кедюлич, в Хусті, у тюрмі убили гицлі й терористи вулиць... Депутата Йвана Григу вбили й голову зрубали, мов м'ячем, серед подвір'я терористи “фудбал” грали. Гузар, Волощук, Тарнавський, і Маслий, і Опаленик, Мірявець та сотні інших - жертви це убійць шалених. Тацинця в Соймах спіймали, збиткували цілу днину, покатованого вбили й закопали, мов здохлину... В Труфанцях знайшли прохожі гуцулок чотири трупи, згвалтували їх та вбили банд отих мерзотні групи. Терористи і гонведи й по лікарнях заглядали, ранених з ліжок стягали і штиками повбивали. А у Тячівській в'язниці шайка з курячим пір'ям з терористами у спілку брала в'язнів на подвір'я, або на цвинтар за лазні і розстрілювала в'язнів... Галичан передавали зразу полякам-бандитам, не дійшли вони до Львова - на кордоні їх убито... В Требушанах полонені вбиті і на хресті розп'яті... В Чинадієві півсотні вбили ті кати прокляті! В Білках - Галас і Бродій, і Петрашевич, й Микитюк за селом на кладовищі впали від варварських рук... Масові вбивства всюди, в Оріхівці, в Солотвині, у Березному, Волівці, у Сваляві, Перечині... Тисячі людей прекрасних замордовано, убито, по тюрмах і по в'язницях, і таємно і відкрито. Я не всилі описати ті знущання, ті всі муки, що нова орда дала нам й терористи, ті звірюки! Злочини, вбивства дикі, варварські, брудні, погані, ані соту часть із того описати я не в стані, описати біль і горе, змалювати ту руїну, що зазнала та нещасна Закарпатська Україна”.[74]

Озброєні мадярські терористи з допомогою жандармів і вояків робили жахливі речі. У Тячеві розстрілювали тюремних українців у келіях без жодного суду. 16 березня мадярські банди забили учителя горожанської школи Павла Волощука, в часі, коли він хотів перейти кордон до Румунії. В перших днях повстання мадярських терористів у Бичкові заарештовано багато українців, які там переховувалися, або хотіли перейти кордон до Румунії. Я вже згадував про видачу мадярам 273 Січовиків румунами, які спочатку обікрали їх, постягали чоботи і черевики з ніг, поздирали січові уніформи, які після того передали мадярам. Мадяри ж, одягнувши січові уніформи, могли в той спосіб легше виловлювати Січовиків.

Дня 23 березня місцеві мадяри замордували директора школи Остапчука (родина Остапчуків походила з Галичини, в 1920 році вони поселилися в Страбичеві на Закарпатті, зробивши великий вклад для Карпатської України в освідомленні місцевих українців, - прим. автора). Його так били, що йому повилазили очі. Прикінці дорізали його в одного селянина на гної. Замордував його мадярський терорист Вереш, який дістав від мадярського уряду титул “герой” за мордування українців. Після замордування Остапчка загарбав собі його маєток в Страбичеві біля Мукачева. В тому же часі, подібно як у випадку Остапчука, замордовано в Бичкові інж. Литвицького, учителя і кооперативного діяча на Карпатській Україні.

1 ... 36 37 38 ... 62
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мої спостереження із Закарпаття, Юліан Хімінець», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мої спостереження із Закарпаття, Юліан Хімінець"