Читати книгу - "Стань моїм першим, Адалін Черно"

Відкриття так собі. Я дорослий мужик, мені ці соплі не потрібні з істериками, але однаково лізу. Замість того, щоб відправити її додому, штовхаюсь стегнами вперед, дістаю до піднебіння й Кіра закашлюється, відхиляється, але повертається знову й бере глибше.

У спину вдаряє хвилею тепла. Вона прокочується тілом і концентрується внизу живота. Яйця закипають від того, як старанно й зосереджено Кіра смокче мій член. Щоразу все глибше і глибше. Навіть кілька сльозинок щоками скотилося, але вона не відхиляється, а я не можу її відсунути. Сил не вистачає.

Від її рухів кров венами розганяється сильніше, усередині все ніби тремтить у передчутті. Я безумовно кінчу, якщо вона продовжить так старанно смоктати. А в мене в планах був секс. Один раз. І розбігтися. На ніч її залишати не хотів, хоча водія відпустив. Ніхріна нелогічно. Тому що я знав, що ми не обмежимося одним разом. Тому що вона гаряча, як розпечена лава, а я думав про неї тиждень.

— Подобається? — вона підіймає на мене свій погляд.

Очі величезні зі сльозами застиглими й усмішка на розпухлих почервонілих губах.

— А тобі? — відповідаю питанням на запитання.

Вона його ігнорує. Подається вперед і знову починає смоктати. Вирішує показати, а не відповідати. І виходить у неї охріненно. Я з кожним її рухом починаю дихати більш надсадно. Контролювати будь-які процеси в організмі стає складно. Не стогну, як пацан, і на цьому добре.

Одне залишається незмінним — я за нею спостерігаю. За рухом її губ, за легким тремтінням вій і за рідкісними сльозинками, що мимоволі скочуються щоками. Я думав, що це буде прелюдія, але виходить так, що вона не зупиняється, а я вже тим паче.

— Сильніше, — віддаю наказ і відразу наступний: — Різкіше.

Вона приймає й рухається старанніше. У мене все скручує всередині тугим вузлом. Тремтить. Дихання виказує мене з головою. Мені подобається. Дуже подобається те, як вона смокче. До того ж Кіра підлаштовується. Більше не випускає член із рота, щоб набрати порцію повітря — дихає ротом і слиною заливає мій стовбур. Ковзає по ньому губами, обводить голівку язиком, зачіпає, розбурхує.

Оргазм накриває зненацька. Усунутися я не встигаю, а Кіра не гидує. Приймає сперму. До останньої краплі. Ковтає. І насамкінець злизує краплі з голівки язиком. На мене погляд кидає. І такий вогонь там. Згоримо ж. Синхронно.

Уже горимо.