Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Пастка для Бродського, Джулія Ромуш 📚 - Українською

Читати книгу - "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"

1 564
0
26.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пастка для Бродського" автора Джулія Ромуш. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 36 37 38 ... 77
Перейти на сторінку:
Розділ 28 Бродський

*****************************************************************************

Ого, що творить ця бісова дівка? Я такого не очікував... Я, звичайно, розраховував на щось ... Ну що б прямо так... Олеся сидить на мені зверху, треться об мій стояк і мурчить як кішка ... Аааа, як це витримати? Жінка, ти що твориш? Її губи такі м'які, а язик  такий наполегливий.  

  

Але я усвідомлюю, що вона випила, а п'яна жінка... Коротко кажучи, краще приборкати її запал, а то зараз зірву це уподобання сукні та поставлю рачки.  

  

Вона від мене відстрибує, коли Льоха з Аліною заходять у кабінку. Дівчата тікають в туалет, Льоха сидить з задоволеним писком і дивиться на мене.  

  

- Що чувак, потрапив? - Глузливо цікавиться він.  

  

- Ага, прямо як ти. - І роблю таку ж задоволену пику у відповідь.  

  

- Блять, Вадос, я від тебе такої підстави не очікував. - Вже серйозно говорить друг. - У мене щось клацнуло, не можу я до неї, як до решти. Ну ти розумієш. Сподобалася вона мені, чи що? Чорт зрозумієш. Одне знаю точно - мені це не подобається!  

  

- Розумію, сам такий вже тиждень як ... Як вона звалилася мені під ноги, так і поводжуся, як ідіот!  

  

- Та я це вже зауважив, приятелю! А Настя твоя то що? - При згадці імені Насті він кривить обличчя, вона йому ніколи не подобалася.  

  

- З Настею все! Вона приїжджає в суботу, і ми з нею розходимося як у морі кораблі. - Бачу, як Льоха здивовано підіймає брову.  

  

- Прям так серйозно? А вона в курсах, що ти ще при бабі? А то маленька сідлає тебе як жеребця, а ти, дивлюся, не особливо то й відмовляєшся.  

  

- Давай тільки ти мене вчити не будеш, окей? - Злюся. Я розумію, що він має рацію, але від цього злюся тільки більше. - Не знає вона! Та і знати тут нічого! Настя не в місті, розлучатися з нею телефоном навіть для мене низько, вона заслуговує на розмову.  

  

- Мужик, з такою бабою як ця твоя, розлучатися потрібно через телефон і бажано з іншої країни. Я тобі кажу - спокійно нічого не вийде. І ти маленьку свою не світи поки що, тому що Настя твоя — скажена і на голову хвора, може наробити дурниць. Одна справа, коли її просто кинути, а зовсім інша - кинути через іншу бабу, та ще й молодшу.

  

- Та зрозуміло все це... Мене ця ситуація просто розриває на частини. Я влип, друже, у свої тридцять п'ять я влип по самі яйця. - Серйозно кажу я.  

  

- Та я помітив. Але вона класна! Реально гарна дівчина, не схожа на твоїх попередніх. Відкрита, наївна, та ти ж її ще й не трахав, я впевнений в цьому.  

  

Кривлюся від його слів, але огризатися теж сенсу не бачу, все по справі каже.  

  

- Ні й не збираюся, поки з Настею не розберуся. - Я вважаю, що так буде правильно.  

  

- Ну, за це поважаю, вона заслуговує поваги.  

  

- А ти що? Які плани на вечір? Алінка з тебе не злазить ... Та як і будь-яка інша баба.  

  

- Так-то воно так ...- бачу замішання у нього на обличчі, — Але, блять, мужик я чорт його знає, як його вчинити... Додому тягнути її точно не буду, не з тієї вона категорії, щоб з нею ось так чинити. А з іншого боку - я по-іншому не вмію ... Ну уяви мене на побаченні з квітами. Фу, блять, самому смішно стає від цієї картини. 

  

Ми виходимо з кабінки та дивимося на перший поверх, там де знаходиться танцмайданчик. Я стиснув руки в кулаки. Танцюють, мати його! В Олесі плаття так підіймається, що майже дупою світить по всьому танцмайданчик, а в Аліни ситуація ще гірше. Дивлюся на Льоху, а у нього в очах вже починають біси метати вогні, він готовий рвати та метати.

  

- Я так розумію все ж таки квіточкам і обіймам бути? - Ну а що? Задіти друга за живе святе діло.  

  

- Вадос, я готовий тебе вбити!Я взагалі не розумію, що ця малявка зі мною зробила?  

  

- Я думаю це тільки початок. Повір, це лише перша стадія. - Серйозно кажу я.  

  

І бачу, як у Льохи застигає страх в очах. Ну, блять, а що? Хто знав, що його так торкне?

***************************************************************************** 

 

 

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 36 37 38 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пастка для Бродського, Джулія Ромуш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"