Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Пастка для Бродського, Джулія Ромуш 📚 - Українською

Читати книгу - "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"

1 564
0
26.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пастка для Бродського" автора Джулія Ромуш. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 37 38 39 ... 77
Перейти на сторінку:
Розділ 29

Ми вже зайшли додому, Лялька обперлася об стіну і повільно сповзає вниз.  

  

- Олеська, я закохалася... Я, мати його, закохалася по самі вуха. - Ця посмішка не сходить з її обличчя.  

  

- Ну що, подруго, запрошую в клуб закоханих дуреп. - Підморгую їй.  

  

- Чорт, я взагалі до сьогоднішнього дня навіть не уявляла, що такі чоловіки існують.  

  

- Бувають, бувають подруго, і підказує мені моя п'ята точка, що проблем з цими мужиками буде рівно стільки, скільки й захвату. - Алінка сумно дивиться в мою сторону і зітхає.  

  

- Так, Туманова, ти вмієш настрій зіпсувати.  

  

- Та при чому тут це? Аліна, я впевнена - він жеребець ще той, поводив він себе сьогодні ... Коротше, він здивував мене. Але думаю це просто з-за того, що ти йому сподобалася. По ньому було видно — він привчений до постійної жіночої уваги. - Готуюся, що подруга зараз почне парирувати, але вона тільки зітхає ще раз.  

  

- Та знаю я, сама про це цілий вечір думала.  

  

Ми помилися, трохи перекусили та вже почали укладатися спати, як тут дзвінок у двері. Ми з Алінкою переглядаємося, мчимо до дверей, а там кур'єр. 

  

- Туманова Олеся?  

  

- Так, це я.  

  

- Вам дві посилки, розпишіться, будь ласка. - Я розписуюся, забираю дві круглі коробки - одна біла, друга червона. 

  

Ми з Алінкою розкриваємо коробки, а там ... Дві величезні коробки з квітами, з трояндами. Алінка вихоплює записку з білих троянд і верещить від радості - це для неї. А мої червоні. В моїй записці красивим почерком написано - "Твій аромат ще досі на моїй сорочці! Я не буду її прати, хочу, щоб твій запах завжди був разом зі мною. Цілую, твій В."  

  

Аааа, по тілу пробігає хвиля радості... Цей чоловік просто подарунок долі! 

  

У Алінки написано - "Таких, як ти я не зустрічав, та й впевнений, що більше таких не існує. Сподіваюся, це взаємно, бо ти від мене тепер не викрутишся. Твій О." і чортик в кінці намальований.  

  

- Олеська, я сама, сама щаслива. - Так, напевно хлопець влип і сам ще не зрозумів як сильно. З посмішкою про себе думаю я.  

  

Ух, нарешті робоча п'ятниця добігла до кінця, я тягну свою втомлену тушку додому, просто хочеться відіспатися. Я втомилася за цей тиждень. Вадима я сьогодні не бачила, але він і говорив, що його не буде. Але, чорт, де ж він тоді???  

  

Я показала Наталі ще дві моделі, повністю доведені до ідеалу. Вона схвально кивнула і сказала, що не помилилася в мені. Чорт, а приємно отримувати схвальні відгуки про мою роботу.  

  

Я заходжу додому. Мій рудий диявол вимагає свою їжу негайно, навіть не дає мені скинути чоботи, так кричить, що доводиться пройти на кухню і відразу його погодувати.  

  

Прийнявши душ, я повечеряла, і почала перебирати свій гардероб. Що б його завтра вдягнути? Спочатку хочеться трішки бісити Вадима та надягнути міні плаття, але потім я вирішила не нариватися. Я вибираю сукню до колін, скромну, порадую трохи свого чоловіка.  

  

Чую звук вайберу, дивлюся — повідомлення від Ляльки:  

  

"Ну що, готова до завтрашнього дня? Що надягнеш?"  

  

Все ж таки фотографую себе в сукні та відправляю їй фото.  

  

"Фу, як скромно. Невже якісь рольові ігри?))"  

  

"Ні, не хочу його провокувати!!!"  

  

"Що реально підеш скромненько, як черниця?"  

  

І скидає мені фотку в червоному платті з величезним вирізом.  

  

"Ого, а я дивлюся, не так сильно вже тебе Льоха вразив, якщо ти зібралася в такому йти?"  

  

"Ну тебе! Це для нього, він забере мене після ..."  

  

"О, ну зрозуміло."  

  

"А ти Вадимові нічого не підготуєш?"  

  

Думаю пару хвилин, потім дивлюся на комплект з гарного чорного ліфчика, його чашечка закінчується відразу тільки прикривши соски, і красива чорна павутина прикрашає груди далі та трусики стрінги зі смужкою з камінчиків, які направляються в сідниці. Недовго думаючи, роблю фото ... виду ззаду. І відправляю Алінці.Так, СТОП, це що таке???  

  

Тупо витріщаюся на екран, а там листування не з Алінкою ... Там якийсь невідомий номер.  

  

"Лисенятко, думаю про тебе увесь день, ти пробралася мені голову і не йдеш звідти! А ти думала про мене? " 

  

І я бачу, що замість Аліни відправила фото йому і ще напис "Заціни, як тобі вид ззаду?" 

  

ТВОЮ Ж МАТИ!!!  Хочу видалити усе, але там вже стоїть галочка, що все прочитано. Оце так сором...

  

Кнопочки блимають вже дві хвилини... Та що там можна так довго писати? 

  

Я бігаю по кімнаті з телефоном в паніці, і тут чую звук - прийшла відповідь.Рахую до трьох і дивлюся на екран. "Види ззаду, звичайно, неймовірні, але ти хочеш довести мене до точки кипіння???" 

  

Ого, ось це реакція... Швидко набираю відповідь "Ну потрібно було ж мені переконатися, що мій вид ззаду все ще хвилює тебе після ситуації в ліфті." Ні, ну а що мені  ще було написати? Це було не тобі? 

  

"Якби ти зараз бачила мій жезл, ти б зрозуміла, як його це хвилює! Твоє щастя, що я тільки завтра повернуся в місто ..." А, то він не в місті? Ну тоді можна і познущатися - "Ох, як шкода, а я то думала побажати спокійної ночі молодшому Вадиму Олександровичу." 

  

"Блять, Олеся, не доводь до гріха!Якщо я зараз сяду за кермо і приїду в місто, ти навряд чи зможеш завтра кудись піти, тому що ходити буде боляче!"

Ого, а я так і реально догратися можу... Так, гаразд, потрібно згортати цей секс телефоном! 
"Все, вгамуйся ... цілую, на добраніч" 
У відповідь мені приходить смайлик поцілунку.  І я задоволена лягаю спати. Завтрашній день обіцяє бути грандіозним! 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 37 38 39 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пастка для Бродського, Джулія Ромуш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"