Читати книгу - "Моя неймовірна спокуса, Аріана Мел"

Трохи помовчавши додаю.

— Веремію, вибач. Я не хотіла втягувати тебе в це все. Твоя репутація.

Він починає сміятись.

— Злато, моя репутація — це моя справа. І повір, мені абсолютно байдуже, які небилиці плете про мене Сотник. Він це робить вже далеко не перший рік. Ніяк не заспокоїться, засранець такий. А от ти — зовсім інша справа. Я йому це так не залишу!

Він виглядає загрозливо і суворо. Підходить близько і захоплює у кільце рук. Мм, як же це добре. Я заплющую очі, кайфуючи від цієї ніжності і його запаху.

Але мені нові скандали ні до чого.

— Веремію, будь ласка, я не хочу нових пліток і сцен. Мені вистачило по саме нікуди.

Він мовчить.

— Не хвилюйся, Злато. Жодних публічних сцен я не буду влаштовувати з Сотником.

Якось це звучить неоднозначно. А не публічні? Проте я вирішую залишити цю тему.

Зараз хвилює інше. Що далі? Як ми з ним далі? І чи буде це «ми»?