Читати книгу - "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"

*****************************************************************************

Ого, що творить ця бісова дівка? Я такого не очікував... Я, звичайно, розраховував на щось ... Ну що б прямо так... Олеся сидить на мені зверху, треться об мій стояк і мурчить як кішка ... Аааа, як це витримати? Жінка, ти що твориш? Її губи такі м'які, а язик  такий наполегливий.  

Але я усвідомлюю, що вона випила, а п'яна жінка... Коротко кажучи, краще приборкати її запал, а то зараз зірву це уподобання сукні та поставлю рачки.  

Вона від мене відстрибує, коли Льоха з Аліною заходять у кабінку. Дівчата тікають в туалет, Льоха сидить з задоволеним писком і дивиться на мене.  

- Що чувак, потрапив? - Глузливо цікавиться він.  

- Ага, прямо як ти. - І роблю таку ж задоволену пику у відповідь.  

- Блять, Вадос, я від тебе такої підстави не очікував. - Вже серйозно говорить друг. - У мене щось клацнуло, не можу я до неї, як до решти. Ну ти розумієш. Сподобалася вона мені, чи що? Чорт зрозумієш. Одне знаю точно - мені це не подобається!  

- Розумію, сам такий вже тиждень як ... Як вона звалилася мені під ноги, так і поводжуся, як ідіот!  

- Та я це вже зауважив, приятелю! А Настя твоя то що? - При згадці імені Насті він кривить обличчя, вона йому ніколи не подобалася.  

- З Настею все! Вона приїжджає в суботу, і ми з нею розходимося як у морі кораблі. - Бачу, як Льоха здивовано підіймає брову.  

- Прям так серйозно? А вона в курсах, що ти ще при бабі? А то маленька сідлає тебе як жеребця, а ти, дивлюся, не особливо то й відмовляєшся.  

- Давай тільки ти мене вчити не будеш, окей? - Злюся. Я розумію, що він має рацію, але від цього злюся тільки більше. - Не знає вона! Та і знати тут нічого! Настя не в місті, розлучатися з нею телефоном навіть для мене низько, вона заслуговує на розмову.  

- Мужик, з такою бабою як ця твоя, розлучатися потрібно через телефон і бажано з іншої країни. Я тобі кажу - спокійно нічого не вийде. І ти маленьку свою не світи поки що, тому що Настя твоя — скажена і на голову хвора, може наробити дурниць. Одна справа, коли її просто кинути, а зовсім інша - кинути через іншу бабу, та ще й молодшу.

- Та зрозуміло все це... Мене ця ситуація просто розриває на частини. Я влип, друже, у свої тридцять п'ять я влип по самі яйця. - Серйозно кажу я.  

- Та я помітив. Але вона класна! Реально гарна дівчина, не схожа на твоїх попередніх. Відкрита, наївна, та ти ж її ще й не трахав, я впевнений в цьому.  

Кривлюся від його слів, але огризатися теж сенсу не бачу, все по справі каже.  

- Ні й не збираюся, поки з Настею не розберуся. - Я вважаю, що так буде правильно.  

- Ну, за це поважаю, вона заслуговує поваги.  

- А ти що? Які плани на вечір? Алінка з тебе не злазить ... Та як і будь-яка інша баба.  

- Так-то воно так ...- бачу замішання у нього на обличчі, — Але, блять, мужик я чорт його знає, як його вчинити... Додому тягнути її точно не буду, не з тієї вона категорії, щоб з нею ось так чинити. А з іншого боку - я по-іншому не вмію ... Ну уяви мене на побаченні з квітами. Фу, блять, самому смішно стає від цієї картини. 

Ми виходимо з кабінки та дивимося на перший поверх, там де знаходиться танцмайданчик. Я стиснув руки в кулаки. Танцюють, мати його! В Олесі плаття так підіймається, що майже дупою світить по всьому танцмайданчик, а в Аліни ситуація ще гірше. Дивлюся на Льоху, а у нього в очах вже починають біси метати вогні, він готовий рвати та метати.

- Я так розумію все ж таки квіточкам і обіймам бути? - Ну а що? Задіти друга за живе святе діло.  

- Вадос, я готовий тебе вбити!Я взагалі не розумію, що ця малявка зі мною зробила?  

- Я думаю це тільки початок. Повір, це лише перша стадія. - Серйозно кажу я.  

І бачу, як у Льохи застигає страх в очах. Ну, блять, а що? Хто знав, що його так торкне?

*****************************************************************************